Один із найважливіших для європейської інтеграції документів, які тепер розглядають у парламенті та активно обговорюють як усередині країни, так і в межах консультацій з міжнародними партнерами, – проєкт Митного кодексу України. Він має повністю змінити підходи до роботи митних органів за європейською моделлю, перетворивши митницю на сервісну службу для задоволення потреб держави, громадян та бізнесу, унеможлививши корупцію й контрабанду. Шлях до ухвалення не простий: є різні бачення досягнення цілей, інтенсивності впровадження європейських правил, тривалості перехідних періодів для адаптації бізнесу, функціоналу митниці (зокрема, надання їй слідчих повноважень у боротьбі з контрабандою). Усе це й обговорювали учасники дискусії у Львові в межах Третьої Митної платформи «Новий Митний кодекс України на основі Митного кодексу ЄС: від розробки до імплементації».
ЧОМУ БЕЗ ОНОВЛЕННЯ МИТНИЦІ В ЄВРОПІ НА НАС НЕ ЧЕКАЮТЬ
Проєкт Митного кодексу України був одним із перших документів, які уряд Сергія Корецького повторно (після відкликання у зв’язку з відставкою попереднього складу Кабінету Міністрів) вніс до Верховної Ради. І вже 19 серпня парламент ухвалив законопроєкт за основу. Така оперативність виправдана. Адже Україна пообіцяла міжнародним партнерам оновити митне законодавство й імплементувати європейські підходи та норми в цій галузі вже до кінця цього року – щоб з 1 грудня 2027-го більшість положень нового Кодексу набрали чинності.
Як нагадав заступник міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук, митна реформа є одним із ключових напрямів європейської інтеграції нашої країни. До того ж новий Митний кодекс має не лише гармонізувати вітчизняне законодавство з європейськими правилами, а й забезпечити практичну готовність української митної системи до повноцінної інтеграції в митний простір ЄС.
За словами Драганчука, новий Митний кодекс України – це не просто оновлення законодавства. Завдання в тому, щоб сформувати митну систему, яка буде максимально наближена до правил та практик Європейського Союзу й готова повноцінно працювати в європейському митному просторі. Саме тому над Кодексом міністерство працює у тісній взаємодії з Європейською Комісією, європейськими експертами, міжнародними партнерами, народними депутатами, бізнесом та громадськістю.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що Україна вже виконала майже 90 відсотків зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у митній галузі. Зокрема, за час повномасштабної війни ухвалено 11 важливих законів, спрямованих на євроінтеграцію.
«Митниця – це не тільки податки й митний контроль, а й економічна безпека країни. Новий Митний кодекс є складним та масштабним документом, який має враховувати умови воєнного часу, забезпечувати належні умови для платників податків та передбачати оновлення і перезавантаження митної служби», – сказав Гетманцев.
Про рівень зацікавленості у такій трансформації як із боку політиків, експертів, представників бізнесу всередині країни, так і тих, хто підтримує модернізацію України в Європі та світі, свідчить те, що, за словами голови Державної митної служби Ореста Мандзія, відбулося вже понад 80 робочих зустрічей, присвячених обговоренню законопроєкту. Готувати його допомагали, зокрема, фахівці профільного директорату Єврокомісії DG TAXUD, Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) та інші партнери. Вони уважно стежать за перебігом розгляду і доопрацювання документа в парламенті та готові підставити плече на етапах практичного втілення його положень – адаптації бізнесу, кадрового оновлення митних органів, технічного переоснащення, розбудови необхідної ІТ-інфраструктури.
«Досвід країн, які узгоджували своє митне законодавство з нормами європейського перед вступом до ЄС, дає змогу визначити головні ризики, на які варто звернути увагу Україні. Серед трьох складників – написання й ухвалення нового Митного кодексу, підготовка й затвердження підзаконних актів та розроблення і міжнародне тестування ІТ-систем. Найбільш комплексним є ІТ-складник. Його реалізація триватиме до двох років та потребуватиме значних ресурсів. Терміни дуже стислі. Водночас ЄС готовий продовжувати надавати Україні експертну й технічну підтримку», – запевнив провідний міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) з митних питань Вітяніс Алішаускас.
Щодо перспектив ухвалення Кодексу, то, як повідомив заступник голови фінансового комітету ВР Олександр Ковальчук, у парламенті після першого читання до нього подали понад 3,5 тисячі поправок та пропозицій. До того ж жодна з парламентських фракцій та груп, як-то кажуть, не залишилася осторонь. Та й сама дискусія на Митній платформі зібрала представників різних політичних таборів – як провладних, так і опозиційних фракцій, а також багатьох експертів, представників бізнес-асоціацій і об’єднань імпортерів та експортерів.
У дискусіях узяли участь, зокрема, керівниця проєктів у галузі управління державними фінансами Делегації ЄС в Україні Анастасія Айнеман, народні депутати України Олександр Сова, Олександр Ковальчук, Ніна Южаніна і Галина Васильченко, голова Робочої групи для проведення консультацій щодо тексту проєкту нового Митного кодексу України Тетяна Острікова-Чмерук, представники Європейської Бізнес Асоціації та Американської торговельної палати в Україні, міжнародні експерти.
ЗМІНИ, ЩО ПРОПОНУЮТЬСЯ І ДОВКОЛА ЯКИХ НАЙБІЛЬШЕ ДИСКУСІЙ
Про основні нововведення, які пропонують впровадити відповідно до проєкту Митного кодексу, учасникам платформи нагадав директор Департаменту митної політики Мінфіну Олександр Москаленко. Серед змін, зокрема:
► перехід на митну термінологію ЄС та систему митних процедур;
► запровадження європейських підходів до ухвалення рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита;
► оновлення підходів до проходження служби, зокрема п’ятирічні контракти та обов’язкову ротацію;
► створення спеціалізованого правоохоронного підрозділу митниці та інституту детектива.
Орест Мандзій додав, що налагодження ефективної комунікації з бізнесом має велике значення для полегшення спільної адаптації до нових правил.
«Проєкт Митного кодексу містить, зокрема, новели, яких раніше не знало митне законодавство України. Це і розширення такого інструменту, як право економічних операторів “бути почутими” під час визначення митної вартості та вирішення спірних питань, і ліквідація поняття “митного режиму”, запровадження таких дефініцій, як “митні процедури” та “спеціальні митні процедури”. Це також особливості застосування та тлумачення поняття митного боргу. Загалом вважаємо, що цей Кодекс має стати містком, майданчиком для діалогу між владою, митницею та бізнесом», – сказав посадовець.
Ухвалення нового Митного кодексу, за його словами, започаткує створення законодавчої рамки, необхідної для впровадження європейських правил. А трансформація митної служби допоможе застосувати її на практиці.
Якраз довкола проблем реформування митниці чи не найбільше дискутували учасники засідання Митної платформи. Йшлося як про різні підходи до атестації та перевірок митників, так і про втілення антикорупційної стратегії та про шляхи забезпечення гідного рівня заробітних плат митників. Окрема тема – надання митниці статусу правоохоронного органу в боротьбі з контрабандою, розмежування підслідності з Бюро економічної безпеки.
«Найбільш ефективні моделі, які використовуються в Євросоюзі, демонструють, що ефективною є та митниця, яка наділена правоохоронними повноваженнями та не розмежовує надійний захист кордону і національних інтересів», – наголосив Мандзій.
Натомість членкиня фінансового комітету ВР Ніна Южаніна вважає, що статус правоохоронного органу варто надати не усій митниці, а створеному в її складі спеціальному підрозділу боротьби з контрабандою.
«У Кримінальному кодексі є низка статей, які передбачають відповідальність за контрабанду лісоматеріалів та інших товарів. Тобто ми пройшли перший етап визначення товарної контрабанди. Думаю, весь бізнес вже розуміє, що це – не про звичайні порушення, які допускає платник податку. Це про умисний злочин», – сказала народна обраниця.
Проте поки що митники, які бачать товар, перевіряють транспортний засіб, документи, маршрути переміщення і виявляють перші ознаки кримінального правопорушення та потенційні випадки контрабанди, не мають права здійснювати оперативно-розшукову діяльність. За цей напрям відповідає Бюро економічної безпеки.
«Я наполягаю, що в митниці має бути створено спеціальний підрозділ із повною функцією фіксування, розслідування та ведення справ до результату. Тільки тоді ми матимемо право питати в митниці: де результати боротьби з контрабандою», – переконана Южаніна.
Дискутується ще й питання часових рамок, адаптаційних та перехідних періодів під час набуття чинності нового Митного кодексу. Адже для того, щоб він повноцінно запрацював, доведеться ухвалити ще десятки інших законодавчих актів, зокрема, внести зміни до Податкового кодексу України (щодо мита, штрафів, пені, повернення переплати за ПДВ і акцизи тощо), а також затвердити понад 50 підзаконних актів. На все це потрібен час. А головне – для згаданої вже розбудови ІТ-системи, яка не лише має бути сучасною і захищеною, а й повністю інкорпорованою в європейську митну ІТ-інфраструктуру.
«Тому точно переноситимемо терміни. Завдання просте: бізнес і держава повинні бути готовими до практичного застосування нового Митного кодексу. І окремим блоком – робота щодо впровадження IT-системи. Бо доки не буде правової основи, програмісти не зможуть її впроваджувати», – пояснив голова підкомітету з питань митної справи фінансового комітету ВРУ Олександр Сова.
Водночас бізнес має бути уже за рік проінформований про майбутні зміни та їх специфіку. Більшість учасників дискусії переконана, що час поки що є. Тим паче, що до чинного митного законодавства вже внесено значну частину необхідних євроінтеграційних змін для поступової імплементації. І у зв’язку з цим часто згадували роботу, яку Україна виконала для приєднання до так званого митного безвізу – системи спільного транзиту з ЄС.
Окрему увагу учасники засідання приділили нагальним питанням роботи митниці – технічному оснащенню пунктів пропуску та пошуку нових логістичних рішень в умовах обміління річок і знищення Росією української портової та логістичної інфраструктури.
Третю Митну платформу організували Міністерство фінансів спільно з Державною митною службою, Проєктним офісом реформ Мінфіну та Програмою ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Источник: www.ukrinform.ua