Фармацевтична галузь України: результати реформ та виклики воєнного часу
Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я проаналізував стан функціонування фармацевтичної галузі та ефективність заходів, спрямованих на забезпечення доступності лікарських засобів. Ключові виклики, що постають перед ринком, включають наслідки російських атак на інфраструктуру, питання паралельного імпорту, а також підготовку до впровадження нового Закону України “Про лікарські засоби” з 2027 року.
Що змінилося після рішення РНБО?
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко доповів про результати реалізації рішень Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України, ухвалених у 2025-2026 роках. Одним із ключових досягнень стало впровадження Національного каталогу цін на лікарські засоби, який встановлює граничну вартість препаратів на основі цін у референтних країнах. Аптеки також зобов’язані мати в асортименті один із найдешевших препаратів за діючою речовиною, а обмеження на постачання одному дистриб’ютору становлять не більше 20% річного обсягу препарату.
Важливим кроком є також ухвалення закону, що імплементує положення Болар. Це дозволяє розпочинати підготовку до реєстрації генеричних препаратів заздалегідь, що сприяє швидшому виходу на ринок після закінчення терміну дії патентного захисту та посиленню конкуренції.
Були ухвалені й інші регуляторні рішення, зокрема постанови Кабінету Міністрів України щодо граничних надбавок та декларування цін. Відновлено проведення перевірок Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужбою), а також посилено контроль за цінами з боку Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужби). Окремо врегульовано питання маркетингу та промоції лікарських засобів.
МОЗ заявляє про дефляцію у фармсегменті
За словами Віктора Ляшка, ціни на фармацевтичну продукцію досягли піку в березні 2025 року, після чого спостерігається їх зниження. Індекс цін на фармацевтичну продукцію тримається нижче 100, а Державна служба статистики України фіксує дефляцію. Середнє зниження цін на амбулаторні препарати для лікування серцево-судинних захворювань становить 20-30%.
У 2026 році програма “Доступні ліки” розширилася на 329 позицій, загалом до 1040. Особливо відзначено включення до програми нових оральних антикоагулянтів, препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, а також медичних виробів, зокрема тест-смужок для визначення рівня глюкози в крові.
Кількість користувачів програми “Доступні ліки” також зростає: якщо у 2025 році скористалися близько 2,9 млн осіб, то за перше півріччя 2026 року – вже 2,5 млн. Очікується, що за підсумками року ця цифра суттєво збільшиться.
Чи призвело регулювання до скорочення числа аптек?
Віктор Ляшко спростував побоювання щодо можливого негативного впливу регулювання на роботу аптек. Навпаки, кількість аптек в Україні зросла з 16 200 у квітні 2022 року до 18 000 станом на сьогодні. Мережа аптек поступово відновлюється.
Проблеми з доступністю аптечних послуг залишаються на прифронтових територіях та в сільській місцевості. Для вирішення цих питань розглядаються зміни до Ліцензійних умов та можливість чіткого врегулювання відкриття аптек у підземних приміщеннях. Для сільських територій продовжують використовувати альтернативні механізми, такі як проєкт “Укрпошта. Аптека”, мобільні аптечні пункти та реалізація безрецептурних ліків на АЗС.
Головний ризик – удари по фармацевтичній інфраструктурі
Значна частина обговорення стосувалася безпекових ризиків, пов’язаних з російськими атаками на фармацевтичні склади та виробничі потужності. Міністр наголосив, що найбільшою загрозою для наявності ліків є саме балістика ворога, а не регуляторні заходи.
Після останніх атак уряд дозволив фармацевтичному бізнесу використовувати додаткові складські приміщення та потужності інших ліцензіатів для розосередження запасів. Народні депутати наголосили на необхідності формування системи безперервного забезпечення населення ліками, включаючи оперативне переміщення запасів, розширення паралельного імпорту, перегляд ліцензійних вимог та механізми компенсації бізнесу за знищені товарні запаси.
Також піднімалося питання оподаткування знищених запасів та необхідності врегулювання географічної прив’язки імпортованих препаратів до складів і проведення лабораторного контролю.
Паралельний імпорт, дефіцит і запаси ліків
Механізм паралельного імпорту в Україні дозволений, але поки що використовується не настільки активно, як очікувалося. На аптечний сегмент він не поширюється, оскільки від ринку не надходило обґрунтованого запиту щодо його розширення.
Міністерство не веде єдиного реєстру лікарських засобів, втрачених внаслідок атак, проте проводить зустрічі з виробниками, імпортерами та дистриб’юторами для оцінки ризиків щодо окремих препаратів.
Кризовий дефіцит виникав на початку 2026 року щодо протиепілептичних препаратів, але тривав близько трьох тижнів. МОЗ закликає учасників ринку завчасно повідомляти про подібні ризики.
Фармпослуга і новий Закон “Про лікарські засоби”
До 1 січня 2027 року, коли набуде чинності новий Закон України “Про лікарські засоби” та розпочне роботу Українське фармацевтичне агентство, триває підготовка нормативно-правової бази. Значна частина нормативних актів вже розроблена та пройшла громадське обговорення. Виявлено необхідність технічних змін до самого закону для усунення можливостей неоднозначного трактування окремих положень.
Окремо міністр розповів про підготовку нормативного документа щодо фармацевтичної послуги, аналізуючи досвід країн ЄС та наявні запити в Україні.
Інші рішення Комітету
Комітет також рекомендував Верховній Раді прийняти за основу та в цілому урядовий законопроєкт, що врегулює ввезення в Україну еталонних, робочих та стандартних фармакопейних зразків наркотичних засобів і психотропних речовин, вироблених із канабісу. Підтримано законопроєкти щодо протидії обігу нових психоактивних речовин, вдосконалення наукової та освітньої діяльності у сфері охорони здоров’я, а також транскордонної охорони здоров’я.
Дискусія засвідчила, що поряд з оцінкою ефективності цінового регулювання, дедалі більшої ваги для фармацевтичного ринку набувають питання його стійкості в умовах війни, збереження запасів та логістики, а також підготовки регуляторної системи до масштабних змін, запланованих на 2027 рік.
Источник: www.ukrinform.ua