Ситуація на валютному ринку спокійніша, ніж могла б бути з огляду на останні події. Та чи утримається вона такою й надалі?
Своє тридцятиріччя (гривню ввели в обіг 2 вересня 1996-го) українська національна валюта зустріла в умовах посиленого курсового тиску. Якщо наприкінці серпня вона навіть дещо зміцнилася, то упродовж першого тижня вересня лише помірно девальвувала. Відсутністю значних коливань завдячуємо, передусім, інтервенціям НБУ на міжбанківському валютному ринку. Експерти кажуть, що й надалі ситуація залежатиме, головним чином, від можливостей регулятора вдаватися до постійних продажів доларів та євро. А це, своєю чергою, залежить від ритмічності надходження міжнародної допомоги та здатності України виконувати умови для одержання такої підтримки.
ГРИВНЯ ПІД ТИСКОМ: ВНУТРІШНІ ТА ЗОВНІШНІ ВПЛИВИ
Осінь почалася з поступового ослаблення гривні на міжбанківському валютному ринку. Після закриття торгів у вівторок долар подорожчав на 19, євро – на 20 копійок. В середу курс підскочив на 17 і 33 копійки відповідно. Незначне послаблення гривні проти долара тривало й у четвер, а ось у протистоянні з євро наша валюта навіть відіграла скромні 6 копійок.
Такими ж були і тенденції на готівковому ринку та зміни офіційних курсових показників НБУ. Останні за перший тиждень вересня підвищилися загалом на 20 копійок для долара (із 44,52 до 44,72 гривні) та на 30 копійок для євро (51,94 гривні у п’ятницю проти 51,64 у вівторок).
Але якщо порівнювати ці цифри з показниками офіційного курсу на початку серпня (44,64 грн/дол. у перший робочий день місяця, 3 серпня), то ситуація для гривні не така вже й погана, загальний рівень девальвації упродовж місяця незначний.
З євро трохи гірше. Місяць тому європейська валюта офіційно коштувала 51,27 грн, майже на 70 копійок менше, аніж зараз.
Відносною стабільністю на валютному ринку завдячуємо активним інтервенціям Національного банку. Упродовж серпня регулятор загалом продав на міжбанку понад 4,6 млрд доларів, кілька тижнів поспіль витрачаючи більш як по мільярду «зелених». Експерти підрахували, що усього за літо НБУ використав для валютних інтервенцій понад $14,4 млрд.
Але притлумити попит учасників торгів так і не вдалося. Що початок осені щодня й підтверджує.
Пояснення очевидні: погіршення загальної економічної ситуації в країні через активізацію ворожих атак на логістичну, транспортну та іншу критичну інфраструктуру. Це не лише приносить підприємствам колосальні прямі й опосередковані втрати, знижує їхній економічний потенціал та через блокування морського експорту скорочує обсяги валютної виручки, а й формує додатковий попит та валюту з боку бізнесу. Зокрема, для закупівлі устаткування, необхідного, щоб відремонтувати пошкоджені виробничі та складські потужності. Також, незалежно від руйнувань, підприємства готуються до опалювального сезону, закуповують імпортне обладнання, енергоносії, комплектуючі та інші критично важливі товари. Усе це потребує валюти.
Додають дискомфорту і деякі побоювання щодо ритмічності надходження в Україну міжнародної фінансової допомоги. Поки що партнери усі обіцянки виконують. І саме завдяки цьому НБУ має можливість вдаватися до доволі активних валютних інтервенцій на міжбанку.
Але наприкінці серпня – на початку вересня з’явилися неприємні дзвіночки. Зокрема, представники влади й експерти попереджають про ймовірність відтермінування надходження наступних траншів позики від МВФ, що вплине й на графік отримання допомоги від ЄС. Усе – через невиконання Україною частини своїх обіцянок – зокрема, неухвалення низки законопроєктів, які повинні були б розширити внутрішні джерела бюджетних надходжень та сприяти заощадженню коштів.
Так, ідеться про відносно незначні суми, перенесення термінів одержання яких на можливості регулятора суттєво не вплине – міжнародні резерви України протягом вересня, за прогнозами, коливатимуться в межах від 48,8 до 54 мільярдів доларів. Але це однак неприємний сигнал як для партнерів України, так і для вітчизняного бізнесу, який намагатиметься невідкладно задовольнити свої потреби у валюті, не чекаючи ймовірних негативних курсових змін у майбутньому.
Не відстає й населення. У періоди невизначеності українці завжди прагнуть убезпечити свої заощадження, зокрема, і перекладаючи у валюту «на чорний день». Щомісяця перевищення обсягів купівлі валюти фізичним особами над її продажем влітку становили десь $500 млн. Додатковим фактором попиту могли стати й впроваджені Національним банком у серпні валютні послаблення. Регулятор, зокрема, збільшив із 50 тисяч до 200 тисяч гривень щомісячний ліміт на купівлю безготівкової іноземної валюти. Не виключено, цей чинник теж вплинув на щоденні обсяги купівлі доларів та євро фізичними особами, які останнім часом зросли приблизно на 60%.
І куди ж без глобальних впливів. На світовому ринку долар переживає не кращі часи. Золото перманентно дорожчає, у четвер ціна тройської унції дорогоцінного металу перевищила показник у 4400 доларів. Це – один із наслідків ослаблення американської валюти та зниження дохідності держоблігацій США.
Це все на тлі загального (хоча й з періодичними відкатами) ослаблення американської валюти у парі євро/долар. Для України це означає додатковий курсовий тиск із боку європейської валюти. Тож повернення курсу до показників 52+ гривні – вочевидь, перспектива найближчих днів.
«Мій прогноз щодо пари євро/долар на вересень – коридор у межах від 1,142 до 1,188 долара. Найбільші стрибки пари в межах від 0,6 до 1,2 цента на євро спостерігатимуться напередодні та в день засідань регуляторів: 9–10 вересня (ЄЦБ) та 15–16 вересня (ФРС США)… Для українського валютного ринку вплив світового тренду додасть коливань євро щодо гривні в межах 27–54 копійок на євро в період 9–10 вересня та 15–16 вересня, і до 18–36 копійок – у дні публікації економічних індексів», – коментує фінансовий аналітик Олексій Козирєв.
ЕКСПЕРТНІ ПРОГНОЗИ КУРСОВОЇ ДИНАМІКИ
У вересні курсові показники, за оцінками Козирєва, формуватимуться під впливом таких чинників:
- стан дохідної та видаткової частин бюджету і розмір бюджетного дефіциту, з огляду на планові надходження від західних партнерів та збільшення видатків на оборону;
- інфляційні процеси та заходи Нацбанку для збереження інтересу населення до гривневих інструментів заощаджень;
- наслідки обстрілів української території Росією, настрої і дії населення та бізнесу щодо купівлі та продажу валюти на внутрішньому ринку.
«Подальше руйнування складів великих українських ритейлерів, за моїми прогнозами, додатково збільшить у вересні негативне сальдо між пропозицією та попитом на валюту на міжбанку в межах 700 мільйонів – 900 мільйонів доларів», – деталізує фінансовий аналітик.
У цій ситуації лише своєчасне надходження західної допомоги підстрахує бюджет та допоможе Нацбанку утримувати курс гривні від суттєвої девальвації.
При цьому навіть імовірне збільшення різниці між попитом та пропозицією валюти на готівковому ринку до $40–65 млн на день, за оцінками фахівця, не призведе до неконтрольованого зростання курсу.
«Рівень котирувань купівлі/продажу безготівкового долара на торгах у вересні, на мою думку, перебуватиме в межах 44,35–45,30 гривні за долар, і, відповідно, в межах 51,30–52,70 гривні за євро. А на готівковому ринку цінники продажу валюти обмінниками будуть на 10–25 копійок вищими, аніж котирування міжбанку», – підсумував Козирєв.
На думку аналітиків провідних FinTech-компаній, у першій половині вересня курс долара утримається в межах 44,55–44,95 грн/дол. До кінця осені можливе незначне перевищення психологічної позначки у 45 гривень за долар – до показників 44,95–45,40. А під завершення року курс може навіть сягнути позначки у 46 грн/дол.
Короткостроковий прогноз курсу євро: 51,90–52,25 грн. Середньостроковий – 52,40–52,80 грн. Довгостроковий: наприкінці року – 52,60–53,80 грн, далі все залежатиме від коливань пари долар/євро на глобальному ринку.
Фінансовий аналітик Тарас Лєсовий вважає, що в першій половині вересня курсова динаміка, найімовірніше, залишатиметься близькою до серпневої.
За його прогнозами, із 7 по 13 вересня курс валют коливатиметься в межах 44,4–44,8 грн/дол. та 51,5–52,5 грн/євро (на міжбанку) і 44,3–44,8 грн/дол. та 51,5–52,5 грн/євро (на готівковому ринку).
При цьому експерти вважають, що початок «валютної осені», попри поступову девальвацію гривні, видався набагато спокійнішим, ніж могло б бути з огляду на значне посилення безпекових ризиків та економічних викликів для країни. Аби так було й надалі, виконавча влада й законодавці мають зробити усе можливе, щоб забезпечити дотримання попередньо затверджених графіків надходження допомоги від міжнародних партнерів.
Источник: www.ukrinform.ua