Глобальний інтерес до епідеміології алергічних захворювань зумовлений їхнім зростанням та безпрецедентними масштабами поширення. Серед поширених алергічних проявів вагоме місце посідають алергічний ринокон’юнктивіт та кропив’янка. За попередніми даними, на них страждають 10–40% населення, і ця цифра має тенденцію до зростання, особливо серед дітей. Кожне з цих алергічних захворювань накладає значний соціально-економічний тягар на пацієнтів, їхні родини та суспільство.
Хоча повністю вилікувати алергію поки неможливо, існують сучасні фармакологічні рішення, які допомагають контролювати симптоми та суттєво підвищують якість життя людей з цією патологією. Зокрема, при алергічному ринокон’юнктивіті та кропив’янці обґрунтованим сучасним підходом є застосування лікарського засобу НІКСАР® від європейського виробника BERLIN-CHEMIE/MENARINI.
Про алергічний ринокон’юнктивіт та кропив’янку

Алергічний ринокон’юнктивіт та кропив’янка — поширені у світі алергічні розлади, на які страждають як дорослі, так і діти. Ці стани негативно впливають на фізичну, психологічну, соціальну, освітню та робочу діяльність пацієнтів, що має значні фінансові наслідки для систем охорони здоров’я, а також суспільства через втрату продуктивності праці.
- Алергічний ринокон’юнктивіт є одним із найпоширеніших IgE-опосередкованих захворювань. Він характеризується симптомами з боку очей та носа (свербіж, закладеність, чхання, ринорея, почервоніння очей, сльозотеча), а також загальними скаргами, як-от втома та кашель. Симптоми алергічного ринокон’юнктивіту суттєво знижують якість життя, негативно впливаючи на настрій, сон, соціальну активність, роботу та успішність у навчанні дітей.
- Кропив’янка — це різновид шкірного висипу, що проявляється у вигляді сверблячих темно-червоних пухирів (уртикарний висип). Близько 20% населення світу принаймні раз у житті страждали на цей алергічний прояв. Приблизно у 30% пацієнтів напади можуть повторюватися місяцями або роками. Хронічна кропив’янка визначається рецидивними епізодами, що виникають щонайменше двічі на тиждень протягом 6 тижнів, переважаючи серед жінок.
Алергічні розлади уражують людей будь-якого віку і можуть суттєво погіршувати якість життя, роботу чи навчання. Зазначається, що на алергічний ринокон’юнктивіт страждають близько 8% дітей віком 6–7 років та близько 14% віком 13–14 років. На гостру кропив’янку — до 14%, а на хронічну — майже 2% дітей. У цій віковій категорії важливо, щоб лікування алергічних симптомів не заважало повсякденному життю та успішності в школі, було безпечним і дозволяло встановити довготривалий контроль симптомів. Однак поширеність алергічних захворювань серед осіб віком ≥65 років сягає 10%. У цій групі ситуацію ускладнюють зниження імунної функції, вікові зміни тканинних структур, супутні захворювання та поліпрагмазія (підвищений ризик взаємодії ліків і побічних реакцій), а також можливе зниження когнітивних здібностей. Тому їм особливо важливо уникати препаратів, що можуть спричинити сплутаність свідомості, седативний ефект або впливати на холінергічну систему.
Раціональний підхід до лікування алергічних розладів
Як при алергічному риніті, так і при кропив’янці, в основі хвороби лежить вивільнення гістаміну з клітин, що беруть участь в алергічному запаленні, з подальшим розвитком відповідних патологічних симптомів. З огляду на це, обґрунтованим рішенням для лікування алергічних розладів є застосування Н1-антигістамінних препаратів (АГП). Це зворотні агоністи гістамінового рецептора, які протидіють гістаміновим властивостям. Вибір АГП має здійснюватися з урахуванням ефективності, профілю безпеки, комплаєнсу тощо.
Враховуючи, що застосування АГП 1-го покоління здебільшого асоціюється з побічними реакціями (наприклад, підвищеною сонливістю), доцільно використовувати АГП 2-го покоління. Вони майже не викликають седативного ефекту, не мають антихолінергічної дії та рекомендовані як терапія першої лінії для пацієнтів з алергічною симптоматикою. Застосування АГП 2-го покоління при алергічному ринокон’юнктивіті та кропив’янці рекомендовано провідними міжнародними організаціями, такими як Європейська академія алергології та клінічної імунології (EAACI), Глобальна європейська мережа з алергії та бронхіальної астми (GA2LEN), Європейський дерматологічний форум (EDF) та Всесвітня алергологічна організація (WAO).
Обґрунтований вибір терапевтичного варіанта
Важливо зазначити, що як особи з алергічним ринітом, так і ті, хто страждає на хронічну кропив’янку, потребують швидкодіючого, ефективного та неседативного лікування. Цим критеріям відповідає сучасний пероральний Н1-АГП 2-го покоління — біластин. Він може застосовуватися в різних вікових групах — від дітей шкільного віку до пацієнтів похилого віку.
НІКСАР® — оригінальний Н1-АГП 2-го покоління, що містить неседативний антагоніст гістаміну тривалої дії біластин. Він показаний для симптоматичного лікування алергічного ринокон’юнктивіту (сезонного та цілорічного) та кропив’янки.
Хоча ефективність Н1-АГП 2-го покоління загалом подібна, фармакокінетичні властивості та потенціал взаємодії між лікарськими засобами та харчовими продуктами відрізняються. Біластин має високу специфічність до Н1-рецепторів і незначну спорідненість до інших рецепторів, що зумовлює виражені антигістамінні та протиалергічні властивості. Численні клінічні дослідження свідчать про ефективність біластину щодо зменшення назальних та офтальмологічних симптомів у пацієнтів з алергічним ринітом, а також набряків та свербежу у осіб з кропив’янкою. Доведено, що біластин у дозі 20 мг 1 раз на добу є безпечним і добре переноситься навіть протягом 1-річного періоду лікування.
Серед особливостей біластину — швидкий початок і тривала дія, відсутність метаболізму в організмі та взаємодії із системою CYP 450, що обмежує його потенціал для взаємодії з іншими лікарськими засобами. Пацієнтам з нирковою або печінковою недостатністю, а також особам літнього віку корекція дозування біластину не потрібна. Він здебільшого сприятливо переноситься, навіть у дозах, вищих за рекомендовані.
Біластин є високоспецифічним до Н1-рецепторів, що обмежує ризик побічних явищ, спричинених взаємодією з іншими рецепторами (наприклад, антихолінергічних ефектів). Він не має виявлених доказів кардіотоксичності навіть при підвищенні дози до чотириразової стандартної. Оскільки цей препарат мінімально впливає на центральну нервову систему (ЦНС), він майже не викликає седативного ефекту чи зниження когнітивних показників. Це важлива характеристика, особливо враховуючи, що алергічний риніт сам по собі може спричиняти седативний ефект і порушувати психомоторні функції, як-от здатність керувати автомобілем.
Важливо зазначити: лікарський засіб НІКСАР® на основі біластину не тільки ефективний, але й має сприятливий профіль безпеки. Він добре переноситься навіть у дозах, що перевищують терапевтичні, і має додаткові властивості, що роблять його придатним для застосування серед вразливих категорій населення, як-от діти та пацієнти похилого віку. Оскільки біластин не піддається значному метаболізму, корекція дози для осіб літнього віку або пацієнтів з порушенням функції нирок чи печінки не потрібна. До того ж біластин має обмежену схильність до взаємодії з іншими ліками.
У дослідженнях, що порівнювали біластин з іншими пероральними Н1-АГП 2-го покоління, встановлено, що біластин був таким же ефективним, як дезлоратадин, цетиризин і фексофенадин, щодо зменшення симптомів у пацієнтів з алергічним ринітом. Він був однаково ефективним, як лоратадин або дезлоратадин, щодо підвищення якості життя, пов’язаного зі здоров’ям. Порівняно з левоцетиризином, біластин демонстрував подібну ефективність щодо зменшення симптомів у осіб з хронічною спонтанною кропив’янкою. Водночас, застосування біластину асоціювалося зі значно меншою вираженістю сонливості та втоми, ніж при застосуванні цетиризину.
Отже, результати досліджень підтверджують визнану роль Н1-АГП 2-го покоління в лікуванні як алергічного риніту, так і кропив’янки, підкреслюючи потенційні переваги біластину з точки зору контролю симптомів і переносимості. Оригінальний лікарський засіб НІКСАР® на основі біластину є привабливим варіантом для симптоматичного лікування пацієнтів з алергічним ринокон’юнктивітом або кропив’янкою у осіб різних вікових груп — від дітей шкільного віку до пацієнтів похилого віку.
