28 серпня, 2026, 10:56 136
Юрій Штокалюк
Керівництво Національного банку України повідомило, що протягом 2022–2026 років «Сенс Банк» перебував під посиленим наглядом регуляторного органу.
Про це зазначається у зверненні НБУ.
Національний банк провів численні перевірки, застосовував до фінансової установи заходи впливу та передавав відомості про виявлені порушення до правоохоронних та інших державних інституцій.
Як НБУ здійснював нагляд за «Сенс Банком»
Згідно з даними регулятора, від кінця 2022 до 2026 року Комітет прийняв понад 100 рішень, які стосувалися діяльності банку.
Регулятор виконав три інспекційні аудити щодо дотримання банківського законодавства, шість перевірок у сфері моніторингу фінансових операцій та ще три — щодо регулювання валютних операцій та санкційного законодавства.
За підсумками наглядових дій НБУ скерував 21 повідомлення до правоохоронних органів, Державної податкової служби та Держфінмоніторингу.
Окремо в НБУ акцентували на перевірці, яка завершилася у квітні 2025 року. Тоді регулятор виявив значний обсяг раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів колишнього «Альфа Банку».
За інформацією НБУ, ці матеріали свідчили про непрозорі методи управління, які використовувалися щонайменше з 2013 року. Регулятор передав зібрану інформацію правоохоронцям, а частину документів використовує Міністерство юстиції у процесі підготовки позиції України в міжнародному арбітражі з колишніми власниками банку.
У 2026 році НБУ також ініціював окремі провадження щодо керівників «Сенс Банку». Зокрема, регулятор здійснював перевірку відповідності голови правління Олексія Ступака та голови наглядової ради Миколи Гладишенка встановленим вимогам.
Після оприлюднення НАБУ нових даних 19 серпня НБУ визнав Гладишенка таким, що не відповідає вимогам до незалежного члена наглядової ради, та висунув вимогу до уряду припинити його повноваження.
20 серпня НБУ розпочав окрему оцінку колективної придатності наглядової ради банку, а наступного дня звернувся до уряду, наглядової ради та правління з закликом покращити корпоративне управління.
Крім того, регулятор запропонував розглянути можливість обмеження повноважень або усунення від роботи співробітників, які згадуються в оприлюднених НАБУ матеріалах.
Що відбувалося до цього
19 серпня НАБУ та САП оприлюднили подробиці операції «Форест Гамп». Згідно з версією слідства, учасники схеми легалізували 150 млн грн готівкових коштів, які були використані для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
НАБУ не розкривало ім’я особи, за яку внесли заставу. Однак, ймовірно, йдеться про ексміністра енергетики Германа Галущенка: 29 червня за нього внесли заставу саме в розмірі 150 млн грн.
За даними слідства, у схемі могли бути залучені заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, яку в день висунення підозри звільнили наказом президента та відправили до ізолятора, колишній народний депутат, а також керівники правління та наглядової ради державного банку.
НАБУ повідомило учасникам схеми про підозру за статтею про легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом.
У рамках операції правоохоронці також провели обшуки в офісі наглядової ради «Сенс Банку» та у Миколи Гладишенка.
Обшуки могли бути пов’язані з формуванням наглядової ради банку. Раніше на «плівках Міндіча» фігуранти розслідування НАБУ обговорювали претендентів до наглядової ради ще до їхнього призначення урядом та погодження НБУ.
Сам «Сенс Банк» підтвердив проведення обшуків у головному офісі. Фінансова установа заявила про співпрацю зі слідством та надання необхідної інформації. Водночас там підкреслили, що всі банківські сервіси продовжують функціонувати у штатному режимі.
Микола Гладишенко був включений до наглядової ради «Сенс Банку» як незалежний член. До його призначення НБУ вимагав надати додаткові гарантії незалежності.
Раніше у своєму розслідуванні AIN інформував, що Гладишенко мав зв’язок з бізнесом Василя Веселого, якого джерела УП ідентифікували як «смотрящого» за «Сенс Банком», а саме з компанією «Вел Міт Інвест».
Источник: www.ukrinform.ua