Українська оборонна галузь за 35 років: чинники та реалії

24 серпня, 2026, 12:40 336

Українська оборонна галузь за 35 років: чинники та реалії 11

Українська оборонна галузь за 35 років: чинники та реалії 12

Анастасія Іванцова

Шеф-редакторка розділу «Бізнес»

98 статей

Сектор оборонних технологій України, або ж Defense Tech, з 2014 року став ключовим елементом обороноздатності та незалежності нашої держави.

Ще в 2025 році, презентуючи дослідження української оборонної промисловості, наші співрозмовники називали цю сферу “new black”. Вони прогнозували, що український бізнес, який розробляє оборонні рішення, зможе стати рушійною силою мирної економіки країни після війни.

Проте, так було не завжди. До 2014 року український оборонний сектор рідко розглядали як технологічний, а військові рішення частіше імпортували, ніж розробляли в Україні.

Тож, як змінилися українські технології, озброєння, інженерні рішення та IT-розробки за останні роки? До 35-ї річниці відновлення незалежності України ми підготували ключові факти та події, що демонструють еволюцію вітчизняного Defense Tech з 1991 року до сьогодні.

Знезброєння та скорочення армії

​Після розпаду СРСР у 1991 році Україна успадкувала не лише значну кількість авіаційної, танкової, ракетно-артилерійської техніки, але й третій за величиною ядерний арсенал у світі. Він включав 176 міжконтинентальних балістичних ракет та стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю.

  • Однак, у 1992 році Україна ратифікувала Договір про звичайні збройні сили в Європі, який обмежував кількість військової техніки та озброєння.
  • А в грудні 1994 року, під тиском міжнародних партнерів, Україна підписала Будапештський меморандум. Цей документ мав забезпечити гарантії безпеки від США, Великої Британії та росії в обмін на відмову від ядерної зброї.

Українська оборонна галузь за 35 років: чинники та реалії 13

60-й стратегічний бомбардувальник Ту-22М, утилізований 27 січня 2007 року на авіабазі «Полтава» в рамках процесу ядерного роззброєння. Фото: АрміяІнформ

Кількісний склад Збройних Сил України також скорочувався. За часів правління експрезидента-втікача Віктора Януковича чисельність армії досягла найнижчого рівня. На кінець 2013 року, напередодні російської агресії, у Збройних Силах служило 165,5 тисячі осіб, з них близько 120 тисяч – військовослужбовці.

Новий етап української оборони

Ситуація кардинально змінилася у 2014 році з початком російсько-української війни. Станом на 2025 рік в Україні функціонували тисячі компаній, що розробляють власні продукти у сфері Defense Tech. З них 240 компаній мали публічні показники та рівень TRL7 (тобто наявність стабільного продукту з перевіреною архітектурою, успішний пілотний запуск з реальним замовником, звіт про польові випробування та операційну готовність до масштабування). 222 з цих компаній було засновано у період з 2014 по 2025 рік.

Найбільший приріст у заснуванні нових підприємств спостерігався у 2023 році, наступного року після повномасштабного вторгнення росії. Це започаткувало новий етап розвитку української оборонної галузі.

Інвестиції в оборону: напрямки приватного капіталу

Згідно з даними дослідження AIN, якщо у 2023 році компанії залучили 3,7 мільйона доларів інвестицій, то вже у 2024 році ця сума зросла більш ніж у чотири рази, сягнувши 16,4 мільйона доларів. У 2025 році українські оборонні стартапи привабили понад 105 мільйонів доларів венчурних та ангельських інвестицій, про що повідомив Brave1.

Однією з найвизначніших інвестицій поточного, 2026 року, став раунд фінансування оборонно-технологічної компанії UForce. Це виробник відомих морських дронів MAGURA, які успішно застосовувалися в операціях у Чорному морі, сприяючи знищенню та виведенню з ладу російських суден.

Українська оборонна галузь за 35 років: чинники та реалії 14

Морський дрон MAGURA, фото: ГУР

Компанія залучила 50 мільйонів доларів інвестицій та отримала оцінку понад 1 мільярд доларів, здобувши статус «єдинорога». Раунд був профінансований фондами Shield Capital та Lakestar за участі Ballistic Ventures.

Проте українські оборонні компанії також активно шукали інші джерела фінансування. Наприклад, у березні 2026 року розробник програмного забезпечення на основі штучного інтелекту для роїв дронів, Swarmer, вийшов на біржу Nasdaq під тікером SWMR. Це зробило його першою українською компанією в сфері Defense Tech, яка провела IPO на американській фондовій біржі.

Компанія розмістила 3 мільйони акцій за ціною 5 доларів кожна, залучивши близько 15 мільйонів доларів. Вже до закриття першого торгового дня акції зросли більш ніж у 6 разів, досягнувши 31 долара, а до кінця першого тижня спостерігалися ціни вище 50 доларів.

Українська оборонна галузь за 35 років: чинники та реалії 15

Команда компанії Swarmer за роботою, фото: Swarmer

Україна стала лідером із залучення інвестицій в оборонну сферу в Європі

Якщо ці цифри здаються вам значними, то це дійсно так. У 2025 році Україна залучила 50% усіх ранніх інвестицій у Defense Tech в Європі, як зазначає Артем Мороз, керівник відділу з роботи з інвесторами Brave1.

Причина цього полягає в тому, що в українському Defense Tech кожен долар приносить у десять разів вищу ефективність порівняно з іншими країнами.

Українська оборонна галузь за 35 років: чинники та реалії 16

«Компанія отримує дані про поведінку системи в реальних умовах радіоелектронної боротьби, вносить зміни та бачить результат у наступному циклі. Це тип знань, який неможливо отримати в мирних умовах», – наголошує Артем Мороз.

Мороз виділяє кілька секторів з найбільшими перспективами наразі:

  • Субкомпоненти для безпілотних систем. Україна має всі передумови, щоб стати для Європи та США тим, чим є Китай у виробництві субкомпонентів.
  • Автономність для заміни людей на полі бою безпілотними системами.
  • Протиповітряна оборона. Дрони-перехоплювачі вже відіграють ключову роль, але вимоги до їхньої швидкості та автономності постійно зростають. Це галузь, де потреба залишатиметься високою.
  • Наземні роботизовані комплекси – цей ринок ще молодий, порівняно з ринком БПЛА, але стрімко розвивається.
  • ШІ та аналітика даних. Українське військо генерує величезні обсяги даних з поля бою. Ключовим завданням є аналіз цих даних та перетворення їх на ефективні рішення швидше за супротивника.

Українська оборонна галузь за 35 років: чинники та реалії 17

Як НАТО орієнтується на українські розробки

Інтеграція європейського капіталу в українську оборонну галузь неминуче призвела до спільної роботи.

Так і сталося у травні 2025 року, коли Україна та НАТО підписали ліцензійну угоду на використання некомерційного програмного забезпечення — Системного інтерфейсу Центру управління й оповіщення (CRC System Interface, CSI). Це спеціалізована апаратно-програмна мережа для обміну тактичними даними, яку НАТО використовує для координації операцій протиповітряної оборони. Це перша угода такого масштабу з Альянсом, як зазначила Катерина Черногоренко, яка очолювала напрям цифровізації в Міністерстві оборони до липня 2025 року. Таким чином, Україна фактично відкрила шлях до спільних операцій Повітряних сил України та країн НАТО.

Такі проєкти, як розповідала AIN Черногоренко, доводять: інтеграція в НАТО можлива ще до офіційного членства, а успішні домовленості створюють основу для потенційного вступу до Альянсу.

Експорт зброї

Того ж 2025 року Україна почала активно прокладати шлях до прямого продажу своєї зброї за кордон.

До повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Україна виробляла та експортувала танки, бронемашини, гелікоптери, стрілецьку зброю та протитанкові боєприпаси, посідаючи 12-те місце у світі за обсягами експорту озброєнь, згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру.

Наприклад, у 2021 році Україна продала Саудівській Аравії 60 броньованих автомобілів «Козак 5», Польщі – понад пів тисячі револьверів та пістолетів, а Марокко – 1000 переносних протитанкових керованих реактивних снарядів та ракетних комплексів.

Українська оборонна галузь за 35 років: чинники та реалії 18

ББМ «Козак 5». Фото: Оперативне командування «Південь»

Зрештою, 21 червня 2025 року Президент України Володимир Зеленський анонсував проєкт Build with Ukraine – експорт оборонних технологій для виробництва зброї за кордоном. На той момент 94,4% оборонних компаній в Україні виявили зацікавленість в експорті, а 78% вже оцінювали потенційні ринки.

А 1 липня 2026 року український уряд затвердив перший механізм експорту українського озброєння, який буде застосовуватися для країн-учасниць програми Drone Deal. Наразі цей процес переважно реалізується через створення спільних виробничих потужностей за кордоном з використанням українських технологій та інженерного досвіду, що відповідає концепції Build with Ukraine.

Наприклад, лише за кілька днів до виходу цієї статті, у серпні 2026 року, українська TAF Industries та данська Upteko домовилися про створення спільного підприємства з виробництва дронів у Данії, а українська Airlogix та фінська Innokas погодили виробництво українських БпЛА у Фінляндії.

Цифровізація війська

Проте новітня війна вимагає не лише нової зброї, але й нових комунікаційних систем. Тому на перший план вийшла цифровізація.

У контексті цифровізації війська найчастіше згадуються такі застосунки:

  • «Армія+» – сервіс для військових, що надає доступ до документів та послуг, зокрема стандартизованих шаблонів рапортів, які можна підписати та подати онлайн.
  • «Резерв+» – електронний кабінет для призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що дозволяє швидко оновити персональні дані без необхідності відвідування ТЦК.
  • «Оберіг» – єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
  • Система DOT-Chain – автоматизація ключових процесів забезпечення підрозділів продовольством. У 2024 році система DOT-Chain скоротила час постачання продуктів для ЗСУ вчетверо.
  • «Імпульс» – інформаційно-комунікаційна система для автоматизації роботи служб забезпечення та супроводу персоналу.

Наприклад, станом на кінець 2025 року понад 1 мільйон військових пройшли авторизацію в «Армія+», близько півмільйона користуються застосунком регулярно, як повідомляє Міністерство оборони. Наразі система також використовується для документообігу. У 2025 році через «Армія+» було подано понад 1 мільйон рапортів, з яких 760 тисяч станом на початок 2026 року були погоджені.

Цифрова війна: російські кібератаки

Російська загроза проявляється не лише на фізичному полі бою, але й у цифровому просторі. Перший заступник голови Держспецзв’язку Ростислав Замлинський у коментарі для AIN повідомив, що кількість російських атак неухильно зростала: якщо у 2021 році було зафіксовано 1350 кіберінцидентів, то у 2022 році – 2194, а у 2024 році – вже 4315. У 2025 році урядова команда реагування на кіберінциденти CERT-UA зафіксувала та опрацювала 5927 кібератак проти України. Цей показник на 37,4% перевищує дані за 2024 рік.

Найбільша кількість атак у 2025 році була спрямована росіянами на:

  • Місцеві органи влади – 2115 інцидентів, їхня частка зросла з 31,8% до 35,7%.
  • Урядові організації – 1170 інцидентів, їхня частка зменшилася з 26,3% до 19,7%.
  • Сектор безпеки та оборони – 1039 інцидентів, частка залишилася незмінною в межах 18%.
  • Енергетичний сектор – 279 інцидентів, частка дещо скоротилася – з 5,8% до 4,7%.

Серед найсерйозніших викликів – масована атака на державні ресурси у січні 2022 року, численні DDoS-атаки в перші тижні вторгнення, атаки на енергетичні компанії, операторів зв’язку та державні реєстри, зокрема на «Київстар», Міністерство юстиції України та «Укрзалізницю», зазначили в CERT-UA для AIN.

ШІ в оборонній сфері

Розвиток українського технологічного оборонного сектору не оминув і бум штучного інтелекту. Повномасштабна війна значно прискорила цей прогрес.

У квітні 2023 року держава запустила координаційну платформу для Defense Tech в Україні Brave1. У тому ж році першими ШІ-продуктами Brave1 стали системи автономності для дронів, зокрема FPV. Серед розробок із використанням ШІ, що вже застосовуються на фронті, – тріада Delta, Avengers та Vezha, які використовуються для повного циклу ураження ворожих цілей.

Станом на літо 2026 року понад 100 українських оборонних компаній навчають ШІ на платформі Brave1 Dataroom, як звітує Міністерство оборони.

Українська оборонна галузь за 35 років: чинники та реалії 19

Автономні перехоплювачі нового покоління пройшли бойове випробування на Харківщині, літо 2026. Зображення: Міністерство оборони України.

Brave1 Dataroom містить візуальні та теплові дані про повітряні цілі, зібрані за різних погодних умов, часу доби та з використанням різних сенсорів. Платформа надає розробникам доступ до структурованих наборів даних, що дозволяє тренувати та тестувати ШІ-рішення для військових потреб на реалістичних сценаріях. Це дає змогу компаніям вдосконалювати алгоритми розпізнавання цілей та підвищувати ефективність автономних систем, особливо у боротьбі з ірансько-російськими ударними безпілотниками типу «Шахед».

Українська оборонна галузь за 35 років: чинники та реалії 20

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *