«Пиріг Незалежності» – гастрономічний символ України 22.08.2026 10:00 Укрінформ
Жодна традиція не формується зверху. Ініціатива випікання пирога, тобто хліба, до Дня Незалежності створює новий символ єдності нації
Поставлю таке запитання: за 35 років нашої незалежності який ритуал, яка символічна традиція претендує на спільну, об’єднавчу для всіх українців, які відзначають свято? Йдеться не про офіційні заходи чи вітання або концерти, а про спільну дію, ритуал, який відбувається саме в цей день. Відповідь, думаю, очевидна.
У США в день народження держави американці виходять на сімейні пікніки, радіють феєрверкам і намагаються відвідати бейсбольні матчі, у Польщі проходить Марш Незалежності (попри неоднозначне ставлення до нього), у Чехії цей день більш спокійний, з офіційними традиційними заходами та концертами на вулицях міст, і особливість – День відкритих дверей для всіх охочих до приміщення парламенту.
У нас, на превеликий жаль, ані держава як інституція, ані суспільство як громада ще не спромоглись на формування стійкої традиції. Світське свято теж потребує своїх ритуалів. Адже саме вони дають відчуття єдності всіх, сакральності й особливості. Без такої традиції державне свято, скоріше за все, лишатиметься просто формалізованим «червоним днем» у календарі – і не більше.
Однак не все так сумно. Повномасштабна війна, при всьому жахітті й потворності її проявів, ще й стимулює суспільство активніше шукати форми єдності та глибинних сенсів. Тож уже третій рік саме до Дня Незалежності громадські активісти просувають ідею «гастросимволу» свята №1: кожному, кому хочеться відзначити його особливо пропонують приєднатися власним кулінарним шедевром: випікати свій, особливий пиріг Незалежності. Цей конкурс, здається, може стати і реальною формою об’єднання та відзначення цього дня…
Фото з ініціативи «Пиріг Незалежності» в Insagram (pyrih_ua).
«Здається, ця традиція існувала завжди», – каже Костянтин Грубич, один із перших українських гастроблогерів, який третій рік підтримує і популяризує ідею. Власне, оформлена у воєнний час звичка випікати до свят особливий хліб в українській давній традиції була завжди. Різдвяні пампухи чи пиріжки, великодні паски, маковійські шулики з маком – це все про дуже особливу українську пошану до хліба. Золотисті колоски та хліб залишаються священними символами цієї землі, яку ніхто в нас не відбере.
І так, «хлібна» історія як символу в минулому належала до переважно релігійних, сакральних актів. Але не завжди. Втім, якщо ідея піде в народ, ми отримаємо те, що називають гастрономічним символом, «м’якою силою» кулінарії продовжити нашу одвічну хлібосольність: розділити спільну трапезу.
ЯКІ ГАСТРОСИМВОЛИ СВІТСЬКИХ СВЯТ ІСНУЮТЬ У СВІТІ?
Світські гастрономічні традиції до національних свят у світі часто формувалися навколо конкретних сезонних продуктів, масових вуличних пікніків або страв, які за кольорами чи історією символізують державність. Шукаючи власні смисли, варто подивитися, як кулінарні традиції допомагають іншим націям відчути спільність у свої головні дні.
У США День Незалежності припадає на 4 липня. Його гастрономічним ядром стала культура барбекю (BBQ) на свіжому повітрі. Це день, коли мільйони родин виходять на задні дворики будинків, до парків чи на пляжі, щоб смажити на грилі хот-доги, бургери та реберця чи овочі і пити холодний лимонад чи пиво, їсти кавуни.
Фіни відзначають День Незалежності взимку, 6 грудня. Головним смаколиком на ньому є спеціально розроблені сезонні тістечка або торт у національних біло-синіх кольорах (часто з чорницею та вершковим кремом), а також гарячий глінтвейн (glögi). У колі сім’ї фіни готують святкову вечерю, де обов’язково присутня печена риба та традиційні зимові запіканки.
Норвезьке свято, День Конституції, припадає на найкращу, здається, пору – 17 травня. Воно є винятково світським, родинним і парадним. Це чи не єдиний день у році, коли дітям (і дорослим) офіційно дозволено їсти скільки завгодно морозива та гарячих сосисок. А особливістю цього дня є святковий сніданок. Уранці сусіди або родини збираються на спільний сніданок у форматі «шведського столу» з копченим лососем, яєчнею, свіжим хлібом та шампанським або іншим ігристим вином.
Національний день Швейцарії теж, як і в нас, припадає на серпень – перше число. І до цього дня в усіх крамницях можна побачити особливий хліб Першого серпня. Це невеликий круглий здобний хліб із хрестоподібним надрізом зверху, що повторює швейцарський прапор. Традиція надрізати хліб у формі хреста, пояснюють гастродослідники, сягає середньовічного альпійського випікання, де хрест слугував як релігійно-охоронним символом, так і практичним елементом (допомагав тісту рівномірно підніматися в печі). Наприкінці XIX століття пекарі надали цій формі світського, державного значення. Тобто традиція відносно нова – їй усього лише століття «з хвостиком».
Источник: www.ukrinform.ua