Учасники експедиції «У пошуках героїв» віднайшли в Європі поховання 213 українських комбатантів 21.08.2026 14:08 Укрінформ
Команда експедиції «У пошуках героїв» виявила місця поховання 213 українських вояків на 105 кладовищах у семи країнах Європи; це лише перший крок у роботі з увічнення пам’яті про українських захисників, спочилих за межами батьківщини.
Про це йшлося під час пресконференції в Укрінформі, присвяченій результатам експедиції.
Іван Стичинський
«Якщо говорити про конкретну кількість (могил українських комбатантів – ред.), то загалом було обстежено понад 100 тисяч місць поховань, пам’ятних місць, 105 кладовищ, і щодо українських комбатантів – це 213 могил», – повідомив головний спеціаліст відділу організації історичних досліджень та аналізу українського державотворення управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський.
Юрій Юзич
За словами голови Крайової пластової ради Юрія Юзича, учасники експедиції зосередилися на вивченні долі приблизно 20 тисяч ветеранів армії Української Народної Республіки, які в листопаді 1920 року опинилися в Польщі. Коли стало очевидним, що відновити боротьбу за Україну не вдасться, частина з них оселилася в Польщі, деякі повернулися до радянської України, а інші вирушили до країн Європи в пошуках кращого життя.
«Найбільша група вояків, які перебували в таборах для інтернованих, виїхала до Франції у 1924 році. Це був масовий виїзд. І вони їхали не для навчання, вони не їхали додому – вони їхали з єдиною метою: просто жити, мати кошти на проживання та харчування. Вони прямували для праці на фабриках і заводах», – розповів Юзич.
Переважно, як зазначив він, вони обирали еміграцію до Лотарингії, де розташовувалося багато металургійних заводів, шахт з видобутку руди, а також до міста Гренобль та його околиць.
«Працюючи з історичними матеріалами, стало зрозуміло, що у Франції є тисячі могил українських ветеранів, про яких ми майже нічого не знаємо. Не існує жодного видання, за винятком однієї книги, яка була опублікована там мізерним тиражем», – зазначив Юзич.
Під час підготовки експедиції «У пошуках героїв» він вивчив некрологи газети «Українське слово», що виходила у Франції, за період понад 40 років. Зрештою, експедиція пройшла за маршрутом Словаччина — Австрія — Швейцарія — Франція — Люксембург — Німеччина — Польща. Її учасники за 21 день подолали 8700 км, досліджуючи поховання бійців УНР та інших видатних українців.
Олександр Алфьоров
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров повідомив, що було обстежено понад 100 тисяч могил на 105 цвинтарях. «Це безпрецедентна за масштабом експедиція місцями українських поховань за кордоном, яка є важливим етапом у роботі зі створення Українського національного пантеону», – підкреслив він.
Олег Слабоспицький
Водночас голова правління Благодійного фонду «Героїка» Олег Слабоспицький наголосив, що далеко не всі поховання українських комбатантів були досліджені, попереду ще багато роботи, це лише початок. За його словами, під час експедиції було ідентифіковано приблизно 500 поховань українців за кордоном.
Офіцер 2-го корпусу НГУ «Хартія», співзасновник ГО «Історична правда» Вахтанг Кіпіані зазначив, що цього разу не вдалося приділити достатньо уваги похованням у Німеччині, це, ймовірно, буде зроблено під час наступної експедиції.
При цьому глава УІНП зазначив, що експедиція «У пошуках героїв» відбулася завдяки підтримці керівника Офісу Президента Кирила Буданова.
«Ця ідея була втілена завдяки допомозі Кирила Олексійовича Буданова, який доклав усіх зусиль, щоб ми змогли подолати маршрут у 8700 км. (…) І, зрештою, така подія в Україні вперше відбулася на державному рівні. Адже до цього жодних подібних експедицій, які б фінансувалися державою, не проводилося. Переважно це була діяльність «Пласту», громадських активістів, істориків, журналістів, фонду «Героїка», який багато зробив у минулі роки», – зазначив Алфьоров.
Як повідомлялося, Олександр Алфьоров раніше заявляв, що Український інститут національної пам’яті нарахував 11076 поховань та згадок про поховання українців за кордоном. Чимало з цих могил вже втрачено через відсутність догляду, зокрема й могила першої жінки в армії УНР Христини Сушко.
Фото: Павло Багмут
Фото Укрінформу можна придбати тут.
Європа Історія Інститут національної пам’яті
Источник: www.ukrinform.ua