20 серпня, 2026, 18:15 87
Юрій Штокалюк
Російські наступи на логістичні вузли, інфраструктурні об’єкти та промислові потужності посилюють тиск на українську господарку.
Про це інформує Національний банк України у своєму липневому інфляційному звіті.
Водночас бізнес, населення та держава вже накопичили значний досвід пристосування до подібних ударів. Це, на думку регулятора, допомагає пом’якшувати їхні наслідки.
Порти та експорт
Після припинення функціонування портів Великої Одеси у 2022 році Україна активніше задіяла дунайські порти та залізничні переходи на західному кордоні. Також розпочалося зведення нових перевалочних терміналів.
Згодом вдалося відновити безпечне судноплавство у Чорному морі, і до завершення 2024 року обсяги експорту морським шляхом досягли попереднього довоєнного рівня.
У липні 2026 року, згідно з оцінкою НБУ, розпочалася нова фаза морської блокади. Через це Україна може втратити понад $2 млрд експортної виручки в другій половині року.
Водночас НБУ прогнозує, що протягом першої половини 2027 року експорт відшкодує цей негативний вплив. Нинішня ситуація є більш керованою, аніж у 2022 році, завдяки альтернативним логістичним шляхам та накопиченому досвіду бізнесу.
Паливо
Дефіцит палива навесні 2022 року був спричинений припиненням поставок з росії та Білорусі, а також ураженнями нафтопереробних заводів та нафтосховищ.
Україна досить оперативно замістила ці поставки імпортом з країн ЄС. Нафтогазові компанії придбали додаткові бензовози, оптимізували логістику через західний кордон та налагодили співпрацю з ширшим колом постачальників.
За оцінками НБУ, саме ці заходи сприяли стабільності паливного ринку протягом наступних етапів конфлікту.
Газ
Ударів російських військ по українському газовидобутку вдалося компенсувати через нарощування імпорту газу, використання підземних сховищ та оперативний ремонт пошкоджених свердловин.
Це дозволило продовжувати постачати газ населенню та підприємствам. Однак така адаптація призвела до збільшення потреби в імпорті, створюючи додатковий тиск на валютний ринок та державний бюджет.
Енергетика
Систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру змусили Україну розвивати розосереджену генерацію, зміцнювати захист енергооб’єктів та залучати аварійний імпорт електроенергії з ЄС.
НБУ відзначає, що енергосистема витримала пікові навантаження без масштабних каскадних збоїв під час холодної зими 2025–2026 років.
Проте бізнес несе вищі витрати на автономне живлення, а дефіцит генерувальних потужностей залишається одним з факторів, що гальмують відновлення промислового виробництва.
Новий фокус російських атак
У 2026 році російські атаки все більше концентруються на ключових елементах ланцюгів постачання: виробництві, зберіганні та транспортуванні.
За прогнозами НБУ, така тактика спрямована на виснаження бізнесу: компанії змушені збільшувати витрати на логістику та безпеку, відновлювати пошкоджене обладнання і запаси, а також відкладати інвестиційні проекти.
У відповідь бізнес диверсифікує розміщення складських приміщень та створює нові логістичні маршрути. Держава впроваджує програми компенсації та запроваджує механізми страхування воєнних ризиків.
Водночас атаки суттєво впливають на економічне зростання. За оцінками НБУ, обстріли загалом скоротили приріст ВВП на 0,9 процентного пункту.
Частина додаткових витрат бізнесу на логістику, безпеку, страхування та відновлення поступово закладається у вартість товарів та послуг. Це створює додатковий тиск на інфляційні процеси.
У НБУ підкреслюють, що за таких умов монетарна політика зберігатиме достатню гнучкість: регулятор має одночасно стримувати інфляцію, підтримувати кредитування та стимулювати економічну активність.
Російські атаки на український бізнес
1 серпня російські війська здійснили удар по автоматизованому логістичному вузлу корпорації RNK-Ranok у Харкові.
Там зберігалися друковані видання видавництв “Ранок”, “Фабула”, READBERRY, Korali Books, мережі “КнигоЛенд” та інших компаній корпорації. Зі складу здійснювалася доставка книжок до шкіл, бібліотек, книгарень та читачів по всій Україні.
Унаслідок атаки було знищено 28 тисяч найменувань книжок – загалом майже 8 мільйонів примірників. Серед них було близько 600 тисяч шкільних підручників, призначених для постачання до українських шкіл до 1 вересня.
Попередньо збитки оцінювалися приблизно в 1 мільярд гривень. Під час атаки персонал встиг евакуюватися до укриття. Загиблих та поранених не було. В результаті, видавництво “Ранок” планує тимчасово обмежити виплати заробітної плати працівникам, скоротити видатки та переглянути свій бюджет.
У ніч на 5 серпня росія здійснила масований напад на Київ та Київську область. Під удар потрапили логістичні центри, виробничі підприємства, складські комплекси та залізнична інфраструктура.
Тоді були пошкоджені інфраструктурні об’єкти “Епіцентру”, “Біосфери”, “Укрзалізниці”, “Нової пошти”, Fozzy Group, INTERTOP Ukraine, Puma, LIQUI MOLY Ukraine, NOVUS, Toyota та Bosch Ukraine.
Источник: www.ukrinform.ua