19 серпня, 2026, 11:16 812
Юрій Штокалюк
НАБУ та САП заявили, що виявили документ, який містить план антикризової комунікації стосовно діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Цю інформацію було оприлюднено НАБУ.
Згідно з даними антикорупційних органів, цей документ включає комунікаційні кроки та ключові повідомлення, які планувалося використовувати для реагування на суспільну ситуацію навколо функціонування ТСК.
Фото в галереї: НАБУ
Фото в галереї: НАБУ
Фото в галереї: НАБУ.Що відомо про справу
Цю операцію правоохоронці назвали «Форест Гамп» та розкрили її подробиці.
За версією слідства, йдеться про легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом, на суму 150 мільйонів гривень готівкою. Ці кошти, пройшовши через рахунки підставних компаній, були введені в легальний обіг з метою сплати застави за одного з учасників організованої злочинної групи у справі «Мідас».
НАБУ не називає прямо імена та прізвища причетних осіб, проте, ймовірно, мова йде про колишнього міністра та фігуранта «справи Міндіча» Германа Галущенка.
Саме за нього 29 червня 2026 року було внесено заставу розміром 150 мільйонів гривень.
Хто причетний до схеми
До складу організованої групи, яка займалася відмиванням грошей, входили:
- заступниця керівника Офісу Президента України (імовірно, Ірина Мудра). Після оприлюднення розслідування НАБУ, на офіційному сайті Президента України з’явився указ про звільнення Мудрої з посади заступниці керівника Офісу Президента України. Пізніше того ж дня стало відомо про її затримання та поміщення до ізолятора;
- екснародний депутат України;
- голови правління та наглядової ради державного банку (тут, ймовірно, йдеться про посадових осіб «Сенс Банку» Олексія Ступака та Миколу Гладишенка).
Як відмивали кошти
Кошти відмивалися шляхом здійснення кількох транзакцій:
- перший переказ становив 50 мільйонів гривень. Його було доставлено до офісу колишнього народного депутата: 15 мільйонів гривень залишили там, а ще 35 мільйонів гривень передали до так званої «пральні».
- другий переказ, згідно з даними слідства, становив ще 10 мільйонів гривень.
- третій переказ склав 70 мільйонів гривень. З цієї суми 20 мільйонів гривень було передано «довіреній особі», а 50 мільйонів гривень направили до «пральні».
- останні 20 мільйонів гривень, за версією слідства, були проведені за аналогічною схемою.
В результаті загальна сума досягла 150 мільйонів гривень.
19 серпня НАБУ та САП оголосили про підозру учасникам цієї схеми. Їхні дії були кваліфіковані за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.
Що відомо про обшуки в межах операції НАБУ
Обшуки, що проводяться НАБУ та САП 19 серпня, тривають у народного депутата від «ОПЗЖ» Вадима Столара та у заступниці глави Офісу Президента Ірини Мудрої.
Крім того, слідчі дії відбуваються в офісі наглядової ради «Сенс Банку», а також у голови наглядової ради Миколи Гладишенка, про що повідомляє видання «Економічна правда» з посиланням на власні джерела.
Прес-служба «Сенс Банку» не змогла надати підтвердження чи спростування проведення обшуків на запит видання.
Як зазначає ЕП, обшуки у Гладишенка можуть бути пов’язані з призначенням наглядової ради банку. Згідно з даними «плівок Міндіча», учасники розслідування НАБУ обговорювали кандидатури до наглядової ради ще до їхнього затвердження урядом та погодження Національним банком.
Зокрема, у травні 2025 року особа, яку слідство ідентифікувало як колишнього радника наглядової ради «Сенс Банку» Василя Веселого, обговорювала склад ради з Олександром Цукерманом, який є фігурантом справи «Мідас».
Приблизно через 40 днів Кабмін призначив до наглядової ради всіх осіб, яких вони обговорювали.
Раніше у своєму розслідуванні AIN.UA повідомляло, що Гладишенко був пов’язаний з бізнесом Василя Веселого, якого джерела УП називали «смотрящим» за Sense Bank. Йдеться про компанію «Вел Міт Інвест».
Микола Гладишенко був призначений до наглядової ради «Сенс Банку» як незалежний член. Перед призначенням Національний банк вимагав від нього надати додаткові гарантії незалежності.
Реакція «Сенс Банку» на обшуки
19 серпня «Сенс Банк» опублікував офіційну заяву, підтвердивши проведення обшуків слідчими в їхньому головному офісі.
У повідомленні банку зазначено, що вони активно співпрацюють зі слідством та надають необхідну інформацію. Банк не розголошував інших деталей справи.
Водночас, «Сенс Банк» наголосив, що всі його сервіси та послуги продовжують функціонувати у звичному режимі та залишаються доступними для клієнтів.
Більше про затримання Галущенка
У неділю, 15 лютого 2026 року, детективи НАБУ затримали колишнього міністра енергетики Германа Галущенка під час спроби перетину державного кордону.
Наступного дня колишньому посадовцю було вручено підозру у справі «Мідас». Його звинувачують у відмиванні коштів та участі у злочинній організації.
17 лютого 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для ексміністра енергетики Галущенка у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів, з можливістю внесення застави у 200 мільйонів гривень.
Тоді САП клопотала про тримання Галущенка під вартою з альтернативою сплати застави у 425 мільйонів гривень.
У п’ятій частині розслідування операції «Мідас», опублікованого НАБУ та САП 19 лютого, зазначається, що фігуранти «плівок Міндіча» використовували криптовалюту для відмивання коштів. Ця криптовалюта надходила на рахунки фонду Галущенка у Швейцарії, або ж видавалася готівкою дружині Галущенка.
Слідство встановило, що частину коштів було легалізовано через криптовалюту з подальшим переказом на рахунки фонду у Швейцарії або видачею готівкою.
- Загалом, за даними НАБУ, протягом 2021–2025 років на користь ексміністра було відмито приблизно 12 мільйонів доларів США.
- Антикорупційники з’ясували, що понад 7,4 мільйона доларів надійшли на рахунки двох компаній на Маршаллових островах (на офшорні компанії), ще майже 4 мільйони доларів були видані готівкою у Швейцарії.
- Частина коштів, за версією слідства, витрачалася на освіту дітей Галущенка у швейцарських навчальних закладах, медичні послуги та придбання дорогого одягу.
Новина була оновлена 19 серпня інформацією про затримання ексзаступниці керівника Офісу Президента України Ірини Мудрої та доповнена офіційною позицією «Сенс Банку» щодо обшуків у їхньому головному офісі.
Источник: www.ukrinform.ua