№ 32/33 (1553/1554) 17 Серпня 2026 р. RSS Стрічка, Новини фармацевтики та фармації, Фармацевтика та фармація Поділитися Нещодавно в столиці України пройшов захід Board Breakfast — визначна подія для економічного сектору держави, присвячена темі «Перспективи України: суб’єктність у світі, економіка та розвиток регіонів». Захід зібрав представників ділових кіл для відвертого обговорення ключових викликів та можливостей країни. У затишній атмосфері учасники мали можливість безпосередньо ставити запитання експертам, отримати практичні рекомендації та нові ідеї для розвитку. Для багатьох ця зустріч, організована бізнес-спільнотою «Board», стала не лише платформою для корисних знайомств, а й потужним стимулом до подальших дій.Світ на порозі глобальних трансформацій
Подія розпочалася з особливої атмосфери, адже перші слова були довірені особистості, яка належить до кола тих, хто визначає напрямки розвитку вітчизняного бізнесу. Офіційно захід відкрив засновник бізнес-спільноти «Board» та Advanter Group, стратег, візіонер, автор національних економічних стратегій України Андрій Длігач. У своєму виступі спікер окреслив глобальний контекст сучасності, наголосивши, що світ опинився на межі епох і переживає фундаментальні зміни, готуючись до вступу в принципово нову цивілізаційну реальність. Серед ключових ознак цього глобального переходу він виділив стрімкий розвиток штучного інтелекту, незворотну технологічну інтеграцію та глибокі соціальні зрушення — масовий відхід від класичних офісів, розквіт гнучких спільнот, відмову від ілюзії довгострокового планування на користь динамічної філософії «тут і зараз» та формування глобального мислення. Водночас відбувається руйнація звичної міжнародної політичної структури: світ повністю втратив монополію впливу, став багатополярним, де щодня зростає значення нових регіональних центрів сили.
За словами А. Длігача, головна проблема нинішнього світового хаосу — це дефіцит лідерів, здатних формувати нову дійсність. Саме тому українському бізнесу час взяти ініціативу в свої руки та стати джерелом змін.Три пріоритети для економічного розвитку
Обговорюючи сценарії відновлення та майбутнього України з підприємцями, журналістами та представниками громадського сектору, експертна спільнота визначає ключові орієнтири для нашої економіки. Зокрема, на трьох таких фундаментальних пріоритетах зосередилася Анастасія Баклан — керівниця проєкту економічного розвитку RECONOMY в Україні від організації Helvetas та експертка з розвитку підприємництва.
Перший пріоритет — це продуктивність праці. Людський капітал в Україні стає критично обмеженим ресурсом. Основний виклик для бізнесу зараз — виконувати більше завдань меншою кількістю людей через інвестиції в автоматизацію, сучасні процеси та підвищення кваліфікації. Дослідження команди проєкту підтверджують: кадровий дефіцит у державі є критичним, і його подолання — це умова збереження нашої економіки та відбудови.
Другий пріоритет — диджиталізація та усунення цифрового розриву. Цифровізація — це беззаперечна «надсила» України на міжнародній арені. Однак всередині країни існує колосальний розрив: дослідження в логістиці показали, що поки великий бізнес повністю автоматизований, малий та мікробізнес досі використовує напівавтоматичні інструменти. Але цифровізація — це не просто зручність, а прозорість ринків, зниження витрат, якісні послуги та зменшення корупції. Малий бізнес мусить диджиталізуватися, щоб вижити.
Третій пріоритет — відкритість суспільства та економіки. Світ змагається за людей, їхній досвід та капітал, тому бути відкритими й толерантними — це вже не просто красиві слова, а перевага для економіки. Наразі перед нами стоять два головні виклики: як повернути та знову залучити українців, які виїхали за кордон, і чи готові ми до того, що до нас приїдуть працювати іноземці. Можна скільки завгодно підвищувати ефективність роботи, але якщо бракуватиме людей, розвивати країну буде вкрай складно. Тому питання інтеграції, толерантності та здатності працювати в багатокультурному середовищі поступово ставатимуть не лише суспільною, а й економічною проблемою.
А. Баклан наголосила: для зростання економіки бізнес має ставати ефективнішим. Проте без збереження та повернення людей будь-який розвиток буде ускладнений.«Ми вже там», або Як український бізнес інтегрується в ЄС швидше за політиків
Розглядаючи сценарії розвитку України, ми неодмінно приходимо до нашого головного орієнтира — європейського вибору. Якщо для громадянського суспільства вступ до Європейського Союзу (ЄС) є насамперед ціннісним і стратегічним напрямком, то український бізнес бачить у цьому процесі конкретну прагматику, реальні можливості та, звісно, певні ризики.
Глибоким аналізом цієї трансформації поділився представник України при ЄС у Брюсселі, ексвіцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.
Головна теза спікера полягає в тому, що український бізнес фактично вже давно інтегрований у ЄС — і в цьому він навіть випереджає офіційний політичний процес вступу держави. Сьогодні навіть ті компанії, які не працюють безпосередньо на експорт, функціонують за європейськими стандартами: використовують європейське обладнання, залучають європейський капітал через дочірні банки та застосовують прогресивні підходи до маркетингу й пакування.
Звісно, ця ментальна й операційна перебудова відбулася не одразу. Якщо спочатку більшість українських підприємців сприймали ЄС як щось недосяжне чи навіть як загрозу, то подальша трансформація відбулася завдяки конкретним життєвим кейсам — коли закриття традиційних східних ринків або перші успішні виходи на європейські виставки довели, що наші товари є конкурентоспроможними.
Однак, аналізуючи сам ринок ЄС, важливо розуміти: шлях України туди — це передусім адаптація до європейських правил гри та верховенства права. Логіка європейського ринку проста й прагматична: бізнес готовий інвестувати в інші країни та відкривати кордони лише тоді, коли правоохоронна та судова системи всюди працюють прозоро, передбачувано й за єдиними правилами. Саме ці вимоги Брюссель сьогодні ставить перед Україною як фундаментальні.
Водночас процес інтеграції не є грою в одні ворота. Україна має власні унікальні конкурентні переваги, і наше головне завдання сьогодні — зуміти поєднати власні досягнення із системними європейськими правилами. Зокрема, йдеться про високу відкритість суспільства до цифрових інновацій, а також виняткову гнучкість і ділову «вправність» українських підприємців.
Офіційна ж євроінтеграція стає для нас головним маркером безпеки, який відкриває шлях для масштабного притоку капіталу, нових технологій та перенесення виробництв в Україну.
Як підкреслив Т. Качка, європейські норми лякають бізнес лише доти, доки ми продаємо лише сировину. Щойно компанії переходять на технології та якість, вимоги ЄС стають звичайним і зрозумілим стандартом роботи.
Саме тому стратегічний шлях України та основа нашої національної експортної стратегії — це прагматичний пошук ніш, глибока переробка, технологічність та гнучкість. Адже створення високої доданої вартості є тим самим інструментом, який може дозволити українському бізнесу будувати довгострокові зв’язки та заробляти максимум і для себе, і для держави.
Після виступів експертів дискусія перейшла у формат живого обговорення із залом, де прозвучали актуальні та практичні запитання щодо реальної роботи механізмів євроінтеграції на рівні бізнесу. Зокрема, учасники обговорення підкреслили, що особливої унікальності українській економічній моделі надає контекст війни, яка стала потужним каталізатором інновацій. Те, що сьогодні відбувається в приватному секторі вітчизняного оборонно-промислового комплексу, не має аналогів у світі: саме в цій сфері загартовуються надпотужні технологічні бренди, здатні визначати майбутнє економіки.
На цій оптимістичній ноті організатори висловили подяку учасникам, і офіційна частина заходу плавно перейшла у неформальне спілкування. Живий діалог із першоджерелами та простір для відвертих запитань довели головне: це вже давно не абстрактна політична перспектива, а беззаперечна реальність щоденної бізнес-практики, яку залишилося лише зафіксувати юридично.
Ключові висновки зустрічі
- Поки глобальна політична архітектура руйнується, українські підприємці вибудовують нові горизонтальні зв’язки та беруть на себе роль лідерів у період невизначеності.
- Подолання кадрової кризи можливе лише через інвестиції в автоматизацію, повну диджиталізацію малого бізнесу та постійне підвищення продуктивності праці.
- Майбутнє українського експорту — за високою доданою вартістю, технологічними нішами та готовністю грати за прозорими європейськими правилами.
Інна Грабова Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді
Источник: www.ukrinform.ua