06 серпня, 2026, 19:20 29625
Едуард Мальцев
Заступник декана kmbs
Цей матеріал є продовженням серії авторських колонок викладача kmbs Едуарда Мальцева, де він розкриває ролі та стилі мислення менеджерів, аналізуючи кожну з них.
Парадокс, що потребує розв’язання
Більшість порад для підприємців типово звучать так: складіть детальний план, ретельно дослідіть ринок, проведіть розрахунок ризиків. Створіть фінансову модель. Ретельно протестуйте ідею перед її впровадженням. Лише після цього — приступайте до дій.
Проте, дослідження 100 засновників найдинамічніших приватних компаній США виявило дещо неочікуване. Понад 40% підприємців взагалі не мали бізнес-плану. Чверть мали лише поверхневі начерки. І лише трохи більше чверті розробили повний план перед стартом. Водночас, усі вони збудували успішні підприємства.
Більше того, значна частина цих засновників знайшли свою ідею не шляхом систематичного пошуку можливостей, а завдяки власному досвіду — як споживачі або як працівники, що відчули проблему зсередини. Вони не шукали ідею — ідея знайшла їх через безпосередній контакт із реальністю.
Було б логічно припустити: хто більше аналізує, той має кращі шанси на виживання. Однак, дослідження свідчать про інше: засновники, які витрачали значний час на аналіз та планування, виживали протягом перших трьох років не частіше, ніж ті, хто використовував можливості без жодних попередніх планів.
Корпорації, які надмірно покладаються на всебічний аналіз, розвивають витончену нездатність використовувати шанси — навіть коли ті лежать прямо перед ними. Підприємець бачить перспективу і діє. Корпоративний механізм її аналізує — і відстає.
Карта міста та путівник по закладах харчування на компакт-диску можуть бути успішними на початку року, але втратять будь-яку цінність, якщо їх випуск відкласти до його завершення. До того часу, як можливість буде повністю досліджена, її може вже не існувати.
З іншого боку, кілька років тому Брайан Ческі, засновник та керівник Airbnb, поділився своїм досвідом. Роками він чув “правильні поради” від досвідчених менеджерів: “Найміть кваліфікованих людей і надайте їм свободу дій”. Він дослухався. Результати були катастрофічними. Довелося повернутися до власного підходу — і тоді Airbnb став одним із найефективніших бізнесів Кремнієвої долини за показником маржі вільного грошового потоку.
Чому поради, які здаються розумними, руйнують підприємців? Чому план, що виглядає логічним, стає пасткою?
Тому що підприємець мислить інакше. Не краще і не сміливіше — інакше. Його спосіб мислення базується на фундаментально іншому ставленні до невизначеності: не уникати її і не долати, а діяти в її умовах, перетворюючи невідоме на ставки, припущення та активні кроки.
Це стаття з серії про ролі та стилі мислення керівників. Підприємець займає в ній унікальне місце: це єдина роль, яка існує ще до появи компанії, системи чи команди. Він не керує наявним, а створює нове.
У цьому матеріалі я детально розгляну, що лежить в основі підприємницького мислення, чим воно відрізняється від мислення суміжних ролей — генерального директора, інвестора, менеджера продукту, — де ховаються його слабкі сторони та як його свідомо розвивати.
Едуард Мальцев про інші управлінські ролі Дивитись усі
Источник: www.ukrinform.ua