29 липня, 2026, 19:33 1199
AIN.UA
853 статті
Анна Сологуб, керівниця програми «Здорове робоче місце для бізнесу» в консалтинговій агенції One Health та колишня VP Global HR Marketing у SoftServe, у колонці для AIN розповідає, чому 70% українських компаній досі працюють із вигоранням фрагментарно.
Останні роки тема добробуту та здоров’я персоналу в компаніях часто обмежувалася комплексом додаткових бонусів: корпоративний психолог, спортивний зал, освітні заходи з управління стресом, разові акції на “дні здоров’я”. Сьогодні цих заходів уже не достатньо.
Проблема не в тому, що співробітники “не користуються програмами”. Основна складність полягає в тому, що виснаження команд найчастіше спричинене самим способом організації робочого процесу.
Український бізнес вже п’ятий рік функціонує в умовах тривалого стресу, нестачі кадрів, постійної непередбачуваності та короткострокового планування. Повітряні тривоги, перебої з електроенергією, втрати, міграція, хронічне когнітивне навантаження — все це стало невід’ємною частиною повсякденного робочого контексту.
І цей тривалий стан мобілізації ресурсів впливає на людей не лише психологічно. Він також позначається на фізичному стані: серцево-судинній системі, імунітеті, метаболізмі, рівні енергії. Наслідки хронічного стресу рано чи пізно перетворюються на бізнес-проблему — через втому, лікарняні, втрату концентрації та зниження продуктивності.
Тому створення здорового робочого середовища сьогодні — це вже не просто “турбота”, а необхідна умова для стійкості бізнесу.
Глобальний вимір і локальна реальність
У міжнародному контексті ця проблема давно вийшла за межі обговорень HR-відділів.
McKinsey Health Institute оцінює, що покращення стану здоров’я працівників може додати світовій економіці до $11,7 трлн вартості — завдяки зростанню продуктивності та рівня залученості. Deloitte констатує: компанії, які інвестують у здоров’я та добробут, демонструють до 67% вищий рівень залученості.
Згідно з даними Gradus Research, троє з чотирьох українських працівників розглядали можливість звільнення через вигорання. Понад 40% вказують на надмірне навантаження як на основне джерело стресу.
Однак, між “розумінням важливості” та “наявністю системного підходу” існує значна прірва.
У 2026 році ми провели дослідження “Як компанії працюють із добробутом і здоров’ям працівників” серед HR-лідерів та фахівців суміжних напрямків українських компаній з різних секторів — від IT і промисловості до роздрібної торгівлі та фармацевтики.
Найбільш показовим для мене став не сам факт вигорання, а те, що більшість компаній досі підходять до питання здоров’я фрагментарно.
67% респондентів визнали, що їхні методи роботи складаються переважно з окремих ініціатив. Близько 70% не мають формалізованої стратегії роботи зі здоров’ям і добробутом своїх співробітників.
Фрагментарність — це не лише “багато активностей замість стратегії”. Це, перш за все, патерн, який свідчить про те, що компанії розглядають здоров’я людей як набір відокремлених, не пов’язаних між собою аспектів.
Окремо — ментальне здоров’я, окремо — медичне страхування, окремо — безпека, окремо — харчування чи спорт. В реальному житті людина є цілісною.
Хронічний стрес проявляється як тривожність і проблеми з артеріальним тиском. Перевантажений робочий тиждень призводить до виснаження, порушення сну та нестачі фізичної активності. Поганий менеджер викликає тривогу та головний біль наприкінці кожного дня.
У чому головний розрив
Найбільший розрив виникає тоді, коли wellbeing залишається окремою HR-ініціативою, а не інтегрується в управлінські рішення.
Компанія може організовувати тренінги з боротьби зі стресом, але водночас підтримувати культуру постійної поспішності та перепрацювань, перевантажувати календарі та мати хаотичні пріоритети. Крім того, менеджери можуть не володіти навичками управління навантаженням команди, пояснення цілей роботи або ефективного впровадження змін.
І тут криється одна з найсуттєвіших змін у підході: ефективним є те, що вбудоване в робочий процес, а не існує паралельно з ним. Ще один вебінар “для відновлення” після робочого дня лише додає ще одну активність до вже перевантаженого графіка і конкурує з особистим часом людини.
Що формує здорове робоче середовище
Коли ми говоримо про здоров’я працівників, ми часто шукаємо єдину причину або одне рішення. Але на практиці здорове робоче середовище формується одночасно на двох рівнях — організаційному та особистісному.
На рівні організації компанія створює умови, які сприяють або, навпаки, ускладнюють здоровий вибір людей. Це стосується політик і процесів, організації роботи, корпоративної культури, управлінських практик, доступу до ресурсів, програм підтримки та навчання.
На рівні особистості важливу роль відіграють знання про здоров’я, розуміння власних ризиків, щоденні звички та готовність користуватися доступними ресурсами для підтримки свого фізичного та психічного стану.
Саме взаємодія цих двох рівнів формує здорове робоче середовище.
І здоров’я тут не обмежується лише психічним станом. Воно охоплює фізичне та психічне здоров’я, а також безпеку — три аспекти, які в реальному житті людини постійно взаємодіють. Хронічний стрес впливає не тільки на емоційний стан, а й на сон і здатність концентруватися.
Відчуття небезпеки позначається на поведінці, рішеннях та взаємодії з іншими. А фізичне виснаження часто стає причиною помилок, зниження продуктивності та погіршення психологічного стану.
Саме тому системний підхід починається тоді, коли компанія припиняє працювати з цими аспектами окремо і починає розглядати здоров’я працівників як єдину взаємопов’язану систему.
Чия це відповідальність
Дискусія “чиє це завдання — компанії чи людини?” триває давно. Насправді відповідь полягає у співвідповідальності.
Компанія не може контролювати все, що відбувається в житті людини. Але вона безпосередньо впливає на середовище, в якому людина проводить значну частину свого часу щодня. І саме це середовище: обсяг роботи, ритм, темп, культура — підтримує людей або поступово виснажує їх.
Саме тому роботодавець сьогодні стає однією з ключових інституцій довіри. Згідно з даними Edelman Trust Barometer 2026, роботодавцю довіряють 78% людей — більше, ніж уряду, медіа чи неурядовим організаціям. А 71% довіряють саме йому у формуванні рішень щодо свого здоров’я та добробуту.
З одного боку, бізнес має реальний мандат впливати на здоров’я людей — і люди цього від нього очікують.
З іншого боку — роботодавець не може й не повинен бути єдиним відповідальним. Звички, фізична активність, харчування, сон, медичні рішення — це особиста сфера людини. Але робочі умови, які впливають на ці звички та спосіб життя, — це зона відповідальності компанії.
Особливо це помітно в українському Defense Tech. Тут високий рівень навантаження часто виникає не через погану організацію роботи чи культуру перепрацювань. Причина інша — реальна війна, яка триває щодня.
Команди працюють над рішеннями, від яких безпосередньо залежить безпека та життя людей. Дрони, засоби зв’язку, системи радіоелектронної боротьби чи ППО не можуть очікувати місяцями на наступний реліз. Зворотний зв’язок з фронту надходить у режимі реального часу, а помилки часто вимагають негайного виправлення.
Саме тому багато працівників свідомо відкладають відпустки, вихідні чи лікарняні. Не тому, що не розуміють важливості відновлення, а тому, що відчувають високу відповідальність за результат своєї роботи.
В таких умовах виклик для компанії полягає не в тому, щоб підвищити залученість людей — її часто більш ніж достатньо. Виклик полягає в тому, щоб допомогти людям залишатися здоровими, зберігати здатність до відновлення та ухвалювати якісні рішення в умовах тривалої напруги.
Що можуть робити компанії в таких умовах
- Розрізняти справді критичні ситуації та постійний режим терміновості. Якщо все має найвищий пріоритет, команда поступово втрачає здатність відрізняти кризу від операційної роботи.
- Планувати відновлення так само системно, як планують релізи, виробничі цикли чи інші критичні бізнес-процеси. Особливо після періодів пікового навантаження, кризових інцидентів або інтенсивної роботи з польовим зворотним зв’язком.
- Допомагати керівникам помічати не лише результати роботи, а й ознаки накопиченого виснаження: погіршення концентрації, зростання кількості помилок, складнощі в ухваленні рішень або зниження здатності генерувати нові ідеї.
- Інвестувати не лише в підтримку здоров’я, а й у розвиток health literacy — допомагати працівникам краще розуміти власні ризики для здоров’я, ознаки перевантаження та способи відновлення ресурсів до того, як проблема стане критичною.
Саме тому тема здорового робочого середовища стає не питанням комфорту, а питанням операційної стійкості бізнесу.
Окрему роль у цій системі відіграють керівники
Згідно з даними McKinsey, лише 20% керівників мають навички проведення командних заходів, пов’язаних зі здоров’ям і добробутом працівників.
Саме керівники щодня впливають на навантаження, пріоритети, якість комунікації, рівень передбачуваності та психологічної безпеки в команді. Якщо менеджер не вміє керувати навантаженням, надавати якісний зворотний зв’язок або створювати безпечне середовище для роботи — жодна wellbeing-програма цього не компенсує.
У нашому дослідженні респонденти прямо вказували на дефіцит практичних інструментів у керівників для роботи з напругою, навантаженням та станом команд. І це, можливо, одна з найбільш недооцінених сфер для інвестицій сьогодні.
Розвиток управлінських навичок часто коштує менше, ніж масштабні wellness-рішення, але впливає на той рівень системи, де здоров’я людей формується щодня.
Саме тому здоров’я команди поступово стає не лише HR-функцією, а й управлінською компетенцією.
Источник: www.ukrinform.ua