Росія використовує чотири основні наративи щодо полонених та зниклих безвісти – ЦПД 12.08.2026 19:40 Укрінформ
Центр протидії дезінформації при РНБО в рамках аналізу російських інформаційних кампаній стосовно військовополонених, обмінів та осіб, що зникли безвісти, дослідив понад 94 тисячі публікацій з близько 24 тисяч джерел і виділив чотири ключові деструктивні наративи РФ.
Про це під час прес-конференції в Укрінформі поінформував керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації при РНБО Кирило Вікторов.
Як він зазначив, дослідження охопило період з 1 січня до 11 серпня 2026 року. За допомогою спеціалізованого програмного забезпечення було проаналізовано понад 94 тисячі публікацій з майже 24 тисяч джерел. Аналіз включав українсько- та російськомовні сегменти інформаційного простору, а загальна кількість переглядів опрацьованих матеріалів сягнула 419 мільйонів.
Представник ЦПД окремо наголосив, що не всі проаналізовані публікації містили деструктивні меседжі. Аналітики виділяли повідомлення, які Росія використовує для втілення інформаційних операцій, а також визначали відповідні наративи та їхні цілі.
«Головна закономірність, яку показав наш аналіз: Росії часто не потрібно вигадувати саму подію. Достатньо використати реальну подію і нав’язати аудиторії потрібне її пояснення», – сказав Вікторов.
За його словами, перший основний напрям – розповсюдження тверджень про нібито небажання України повертати своїх військовополонених. Російські та проросійські ресурси послідовно просувають тезу, що Україна нібито відмовляється від обмінів, не прагне повертати окремих військовополонених або зацікавлена лише у поверненні певних категорій військових.
«У такий спосіб відповідальність за складність або затримку обмінних процесів намагаються перекласти на Україну, на українську сторону», – пояснив представник ЦПД.
Другий напрям, за словами Вікторова, стосується маніпуляцій із темою зниклих безвісти. Російські ресурси намагаються заповнити інформаційну невизначеність власними поясненнями, зокрема поширюють твердження, нібито статус зниклого безвісти використовують для приховування реальної кількості загиблих або уникнення виплат їхнім родинам.
Третій напрям, за словами представника ЦПД, полягає у формуванні позитивного образу російського полону. Для цього РФ використовує відео та заяви українських військовополонених, у яких акцентують на нібито доброму ставленні з боку Росії, небажанні повертатися в Україну або знову йти на фронт.
«Людина, яка перебуває в полоні, не може вважатися вільним учасником інформаційної комунікації, особливо коли ми говоримо про російський полон», – підкреслив Вікторов.
Четвертий напрям він назвав дискредитацією України через поширення фейків та дезінформації про нібито неналежні умови утримання російських військовополонених, відсутність медичної допомоги, погане харчування, побиття чи інше жорстоке поводження.
Представник ЦПД зазначив, що в результаті формується чітке викривлене уявлення: «Росія нібито гуманно ставиться до українських військовополонених, а Україна, навпаки, нібито жорстоко поводиться з росіянами».
Він наголосив, що ці наративи є взаємопов’язаними та мають спільну мету – підірвати довіру до України. За його словами, йдеться про підрив довіри військовослужбовців до держави, родин – до інституцій, що займаються пошуком і поверненням людей, громадян – до підтвердженої інформації, а також міжнародних партнерів – до України.
Вікторов підсумував, що особливо сприятливими для таких інформаційних операцій є періоди, коли увага до теми різко зростає – під час обмінів, переговорів, появи списків або нової інформації про військовополонених і зниклих безвісти.
Як повідомляв Укрінформ, наразі українські правоохоронці мають дані про понад 114 тисяч зниклих безвісти цивільних і військових.
РНБО Списки полонених Росія Зниклі безвісти
Источник: www.ukrinform.ua