Засновники городища «Дикий Сад» не були кіммерійцями, як вважалося раніше – дослідник Ексклюзив 05.08.2026 17:29 Укрінформ
Одним із найбільш резонансних висновків дослідження стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало встановлення, що його засновниками були не кіммерійці, як це сприймалося дотепер.
Про це інформує публікація Укрінформу «Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники “Дикого Саду” змінюють уявлення про найдавнішу історію України».
«Нам невідома назва народу, який оселявся в «Дикому Саду». Раніше припускалося, що це були кіммерійці, проте подальші розкопки довели, що це не відповідає дійсності. Суть у тому, що кіммерійці – це перший народ на теренах сучасної України, назва якого дійшла до нас завдяки працям Геродота. Однак на момент їхнього прибуття зі Сходу, «Дикий Сад» вже функціонував», — розповів відомий археолог, дослідник городища «Дикий Сад», старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету (ЧНУ) імені Петра Могили Кирило Горбенко.
За його словами, саме кіммерійці зруйнували «Дикий Сад». Вже в той час вони перебували на вищому рівні розвитку: володіли залізною зброєю та інструментами, тоді як мешканці «Дикого Саду» послуговувалися лише бронзовими виробами.
«Сьогодні я вже з 90-відсотковою ймовірністю можу стверджувати, що «Дикий Сад» перебував на такому високому рівні суспільного та економічного розвитку, що мав усі ознаки зародження державності. Крім того, підтвердилася гіпотеза, що його торговельні зв’язки мали розлогу географію. Йдеться не лише про Карпати та середню течію Дніпра, але й про Малу Азію та, можливо, Єгипет», — зазначив дослідник.
«Дикий Сад» існував у заключний період бронзової доби — приблизно з 1250 до 950 року до нашої ери. Його жителі виготовляли вироби з бронзи та кераміки, а також обробляли кістку, камінь і шкіру.
Місце для поселення було обрано не випадково. Воно розташовувалося на високому березі біля злиття Південного Бугу та Інгулу – саме там, де в ті часи пролягали важливі водні торговельні шляхи. Ними доставляли різноманітні вантажі, зокрема й сировину для виготовлення бронзи. Саме тому, переконані дослідники, тут функціонував порт.
«Дикий Сад» припинив своє існування вже після Троянської війни та знищення Трої у XII столітті до н. е. Тобто прихід кіммерійців збігся в часі з «переселенням народів» або взагалі був його складовою частиною.
Як повідомлялося, на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ) за підтримки держави розпочато реалізацію проєкту із цифровізації археологічної спадщини Миколаївщини.
Фото Укрінформу можна придбати тут
Археологи Миколаїв Ексклюзив
Источник: www.ukrinform.ua