У Миколаєві вивчали давній археологічний комплекс «Дикий Сад»: науковці дійшли вагомих узагальнень Ексклюзив 05.08.2026 19:02 Укрінформ
На давньому археологічному комплексі «Дикий Сад» у Миколаєві за період повномасштабного конфлікту фахівці-археологи дослідили низку об’єктів, які свідчать про досить високий рівень розвитку та наявність соціального й майнового розшарування суспільства того часу. Про це зазначається у дописі Укрінформу «Сучасник Трої на Миколаївщині: дослідники «Дикого Саду» трансформують уявлення про найдавнішу історію України». «За роки протистоянь на «Дикому Саду» нам вдалося вивчити новий об’єкт — так зване приміщення №23, розташоване у ближній околиці. Цьогоріч також розпочали дослідження ділянки між дальньою та ближньою околицями. І тепер ми можемо припустити, що саме в цьому місці проходив третій рів, який розділяв ближню та дальню околиці», — поділився відомий археолог, дослідник «Дикого Саду», старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Кирило Горбенко. За його словами, хоча останнім часом було виявлено менше артефактів, проте з’явилася можливість по-новому оцінити та переосмислити окремі знахідки та всю архітектурну структуру поселення. Це дозволило дійти низки суттєвих узагальнень. «Однією з ознак процвітання «Дикого Саду» було соціальне та майнове розмежування населення. Воно, зокрема, виявлялося й у тому, де саме проживали представники різних соціальних верств. А рови поселення виконували не лише захисну функцію, але й розмежовували різні прошарки його мешканців», — підкреслив Горбенко. Він зауважив, що у цитаделі мешкала верхівка суспільства, частина якої була висококваліфікованими майстрами та володіла технологіями виготовлення виробів з бронзи та рогу, кераміки тощо. У ближній околиці також оселялися майстри. Археологи виявили тут оселю майстра з обробки рогу та кістки, а неподалік — оселю майстра-ливарника. На думку дослідників, саме ці фахівці формували своєрідний «середній клас». У дальній околиці проживали звичайні мешканці поселення, а посадове заселяв найменш заможний прошарок населення. Як було повідомлено, одним із значущих висновків останніх років під час дослідження стародавнього археологічного комплексу «Дикий Сад» у Миколаєві стало те, що його засновниками не були кіммерійці, як це вважалося раніше. Археологи Миколаїв Наука дослідження Ексклюзив
Источник: www.ukrinform.ua