Україна переробляє лише 10% будівельних відходів, тоді як у ЄС цей показник сягає 91% – експерт 04.08.2026 16:51 Укрінформ
Україна щороку генерує десятки мільйонів тонн будівельних відходів, знесення та руйнувань, проте повертає в господарський обіг не більше 10% накопиченого.
Про це під час презентації Зеленої книги «Управління відходами будівництва та знесення в Україні» повідомив аналітик Дмитро Синько, передає Укрінформ.
«Обсяг відходів будівництва та знесення в Україні, за нашими підрахунками, у 2024 році мав би становити від 42 до 56 млн тонн, з яких 15 млн тонн – мінеральні. Наразі у нас повертається в господарський обіг усього близько 10% мінеральних відходів від знесення порівняно із середніми 91% у ЄС, а частка будівельних відходів у загальній масі відходів становить 0,25% проти 41% у Європі», – зазначив Синько.
Водночас офіційна статистика оперує значно меншими цифрами. Як приклад, експерт навів розбіжності у даних у довоєнний період: Держстат за 2021 рік зафіксував лише 3,7 млн тонн відходів від знесень, тоді як оцінка Світового банку за той самий період сягала 37,5 млн тонн.
Такий розрив підкреслює головну проблему галузі, на думку аналітиків, — відсутність точного обліку та прозорих даних, без яких інвестори не поспішають вкладати кошти в інфраструктуру рециклінгу.
«Щоб створювати рециклінгові станції, інвесторам потрібні чіткі регіональні показники утворення відходів по областях і громадах для розрахунку логістики. Створювати потужності «наосліп» ніхто не буде», – наголошує Синько.
Крім того, автори Зеленої книги фіксують низку системних прогалин у регулюванні галузі: відсутність дієвого механізму сортування матеріалів під час демонтажу, відсутність зв’язку між дозволом на будівництво чи демонтаж і конкретними зобов’язаннями щодо переробки відходів, низькі ставки екологічного податку на захоронення, брак національних критеріїв припинення статусу відходів та технічних стандартів для вторинної сировини, а також відсутність інтеграції цифрових «ЕкоСистеми» та ЄДЕССБ.
З низкою проблем погодилася і голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
«Сьогодні дозвіл на будівництво чи демонтаж в Україні видається без жодних зобов’язань щодо поводження з відходами, а профільний закон не передбачає ані аудиту перед знесенням, ані плану поводження з відходами на майданчику. Наразі управління будівельними відходами помилково сприймають виключно як екологічну тему. Натомість без будівельного треку жодна реформа відходів не запрацює на 100%», – підкреслила вона.
Для запуску циркулярної економіки у відбудові Україні необхідно реалізувати цілий комплекс заходів. По-перше, запровадити обов’язковий селективний демонтаж та роздільне збирання за фракціями (насамперед бетону та цегли).
Учасники дискусії також вважають за необхідне підвищити ставки екологічного податку на захоронення та заборонити захоронення тих видів будівельних відходів, які підлягають переробці.
Крім того, пропонується затвердити національні критерії припинення статусу відходів та державні стандарти України на використання вторинної сировини і встановити обов’язкові цільові показники мінімального вмісту відновлюваної сировини при будівництві нових об’єктів.
Як повідомлялося, від початку повномасштабного російського вторгнення Програма розвитку ООН (ПРООН) підтримала Україну в розчищенні 1 млн тонн завалів, утворених внаслідок руйнувань.
Фото: ШІ
Будівництво Екологія Відходи Україна
Источник: www.ukrinform.ua