У Миколаєві оцифровують археологічні об’єкти від кам’яної доби до античності Ексклюзив 22.07.2026 12:03 Укрінформ
За підтримки держави на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ) розпочато виконання проєкту з цифровізації культурної спадщини Миколаївщини, що стосується археології.
Як повідомив Укрінформу старший викладач кафедри історії ЧНУ, археолог та дослідник стародавнього поселення «Дикий сад» Кирило Горбенко, його метою є створення електронної бази даних та 3D-копій знахідок з трьох видатних археологічних пам’яток краю.
Мова йде про первісну стоянку в селі Анетівка Вознесенського району, поселення фінальної бронзової доби «Дикий Сад» у Миколаєві та античне місто Борисфен на острові Березань.
«Колектив науковців Чорноморського національного університету імені Петра Могили під керівництвом доктора історичних наук Олександра Тригуба розпочав реалізацію проєкту «Систематизація та цифровізація археологічної спадщини Миколаївщини (за матеріалами стоянки Анетівка 2, городища «Дикий Сад» та полісу Борисфен)». Ці об’єкти національної культурно-історичної спадщини демонструють ключові етапи розвитку давніх мешканців Півдня України, починаючи від кам’яної доби аж до античного періоду», — зазначив Горбенко.
За його словами, це значуща подія для археології, оскільки Миколаївщина є одним із регіонів України, де сконцентровано пам’ятки різних історичних періодів, що свідчать про безперервне проживання людей на цих землях протягом десятків тисяч років. Завдання проєкту полягає не лише у збереженні та описі археологічних знахідок, а й у формуванні сучасного цифрового архіву культурної спадщини регіону.
«Я завжди наголошував, що наші землі ніколи не були безлюдними. Тут мешкали люди в різні епохи. Анетівка добре відома за межами України і вважається одним із фундаментальних пам’яток палеоліту в Європі. Острів Березань та давнє місто-держава «Ольвія» пов’язані з першими грецькими поселеннями у Північному Причорномор’ї. А між ними розташована ще одна надзвичайно важлива пам’ятка — городище «Дикий Сад», яке представляє фінальний етап бронзової доби», — підкреслив науковець.
Саме ці три об’єкти стали фундаментом нового проєкту, реалізація якого стала можливою завдяки підтримці держави. «Університет виграв цей проєкт у рамках конкурсу наукових досліджень, що фінансується з державного бюджету. І це вперше за час повномасштабної війни, коли кафедра історії та археологічна лабораторія ЧНУ отримали настільки вагому державну підтримку», — пояснив Горбенко.
Він зазначив, що над проєктом працює команда, до якої входять історики, археологи та фахівці з комп’ютерних наук. Ця команда займатиметься створенням великої електронної бази даних та каталогу археологічних знахідок.
Йдеться про матеріали трьох пам’яток, які представляють різні історичні періоди — від палеоліту, тобто від перших людей на території сучасної Миколаївщини приблизно 20 тисяч років тому, до античного періоду. Робота над проєктом триватиме з 2026 по 2028 рік.
Протягом цього часу науковці планують оцифрувати від 500 до 1000 предметів з кожного археологічного комплексу. Для Анетівки це будуть переважно вироби з кременю, для Дикого Саду — кераміка та бронзові вироби, а для Березані — артефакти античних часів. Наразі всі ці артефакти зберігаються у фондах Миколаївського обласного краєзнавчого та Одеського археологічного музеїв. До виконання проєкту також долучився Інститут археології Національної академії наук України.
Одним із ключових напрямків проєкту стане створення тривимірних цифрових моделей археологічних знахідок. За допомогою технологій 3D-моделювання науковці планують створити електронні копії найцінніших артефактів, які можна буде використовувати в освітньому процесі, наукових дослідженнях та для популяризації історії регіону.
Також передбачено створення двомовного каталогу українською та англійською мовами з ілюстраціями та описами найважливіших знахідок. «Для нас важливо не тільки зберегти ці предмети, а й зробити їх доступними для широкої громадськості. Це дозволить популяризувати історію Миколаївщини та показати її значення в європейському історичному контексті», — наголосив археолог.
На його думку, проєкт набуває особливої важливості саме в умовах війни, коли дослідження на деяких пам’ятках фактично унеможливлені через безпекову ситуацію. «Тому ми використовуємо цей час для детального вивчення матеріалів, зібраних під час попередніх експедицій», — пояснив він.
Науковець переконаний, що цифровізація археологічної спадщини стане значним кроком для збереження історичної пам’яті регіону та її популяризації як в Україні, так і у світі.
Як повідомлялося раніше, на Миколаївщині було закрито провадження щодо незаконного розкопування скіфського кургану IV століття до нашої ери.
Археологи Історія Культурна спадщина Миколаїв Пам'ятка Цифровізація Ексклюзив
Источник: www.ukrinform.ua