Недостатня обізнаність громадян щодо Програми медичних гарантій та їхніх прав на отримання медичної допомоги створює умови для зловживань.
Про це заявила голова Національної служби здоров’я Наталія Гусак, коментуючи для Укрінформу запуск роботи представників пацієнтів у п’яти медичних закладах.
“Незнання пацієнтами Програми медичних гарантій, того, за що і в якій сумі сплачує держава, стає підґрунтям для маніпуляцій, які полягають у твердженні, що нічого безкоштовно не існує, особливо в умовах війни. Це спроба в той чи інший спосіб представити ситуацію як негативну і навіть у цей складний для країни час вимагати від пацієнтів кошти за ті послуги, за які держава сплачує в повному обсязі”, – зазначила Гусак.
Вона підкреслила важливість використання різноманітних інструментів для інформування українців про їхні права під час отримання медичної допомоги. Зокрема, у 2023 році НСЗУ активізувала комунікацію з регіональними департаментами охорони здоров’я, покращила роботу гарячої лінії 16-77 та посилила роботу зі скаргами пацієнтів.
Минулого року за програмою медгарантій надавачам послуг було виплачено понад 132 мільярди
“Нашою метою є стимулювати надавачів медичних послуг до зміни їхньої поведінки щодо виконання угод з НСЗУ. Ми завжди наголошуємо, що всі скарги – і це закріплено в угоді медичного закладу з НСЗУ – повинні вирішуватися на рівні керівництва закладу. Тому ми запровадили такий інструмент, як представник пацієнта, що практикується у багатьох країнах”, – розповіла Гусак.
За її словами, цей пілотний проєкт реалізується спільно зі Світовим банком. За результатами проєкту будуть розроблені рекомендації для роботи з пацієнтами як для медичних установ, так і для закупівельника медичних послуг, яким є НСЗУ.
Гусак нагадала, що проєкт впроваджується у п’яти лікарнях. Медичні заклади обиралися за найбільшим обсягом фінансування, оскільки у великій багатопрофільній лікарні, де медичну допомогу отримує значна кількість людей, можна виявити питання за різними напрямками та зрозуміти, що саме цікавить пацієнтів.
“Пацієнти звертаються до амбасадорів (представників пацієнта – ред.) з питаннями щодо можливості безоплатного отримання діагностики, призначеної лікарем. Також окремі лікарі надають направлення з рекомендацією отримати послугу в приватних медичних закладах, хоча пацієнти можуть отримати ці послуги безкоштовно в межах Програми медгарантій. Крім того, представники пацієнта допомагають оформлювати скарги у випадках вимагання коштів, і, на жаль, такі випадки вже траплялися. Також українці через представників пацієнта висловлюють подяку окремим лікарям за надане лікування”, – поділилася Гусак.
Минулого року майже 300 тисяч пацієнтів отримали реабілітаційну допомогу – НСЗУ
Вона зазначила, що представники пацієнта мають також значну кількість роздаткових матеріалів і можуть надавати вичерпну інформацію про Програму медгарантій. Вони пройшли відповідне навчання та мають форми для фіксації звернень від пацієнтів.
Водночас, наразі не планується обов’язкове введення посади представника пацієнта до штату всіх медичних закладів. “Ми прагнемо спочатку з’ясувати, як це може функціонувати та як найефективніше реалізувати це в майбутньому. Серед іншого, ми хочемо визначити, наскільки українці поінформовані про Програму медичних гарантій та надання медичних послуг”, – сказала Гусак.
Як інформував Укрінформ, у березні МОЗ, НСЗУ та Світовий банк розпочали пілотний проєкт «Представник пацієнта». Представники пацієнта – це фахівці, залучені для роз’яснення пацієнтам у медичних закладах загальних питань.
Пілотний проєкт триватиме протягом березня та квітня у п’яти медичних закладах: Національний інститут раку; Київська обласна клінічна лікарня; Київський міський пологовий будинок № 6; Перше територіальне медичне об’єднання Львова; Львівський обласний клінічний перинатальний центр.
Источник: www.ukrinform.ua