Міноритарна спільна продукція надасть Україні ширший доступ до світового кіноринку — продюсерка Ексклюзив 11.07.2026 12:24 Укрінформ
Спільна продукція могла б відкрити для українських кінематографістів ширший шлях на міжнародні ринки, а також покращити якість контенту. Про це у коментарі Укрінформу зазначила українська продюсерка Іванна Хіцінська. «Спільне виробництво — це єдиний можливий шлях для того, щоб разом створювати історії, які будуть зрозумілі як українській, так і закордонній аудиторії. І об’єднувати зусилля, таким чином залучаючи до виробництва фільмів як українських, так і зарубіжних митців, що дозволяє також покращити й мистецьку якість кінцевого фільму», — зауважила Хіцінська. Вона уточнила, що під час війни без підтримки міжнародних копродюсерів не вдалося б створити таку кількість українських історій. Продюсерка зазначила, що провела на полях Карловарського міжнародного кінофестивалю, який проходив із 3 до 11 липня, зустрічі з колегами, взяла участь у показах, панельній дискусії «Історії під вогнем: українське кіно та потреба в довгостроковій підтримці» тощо. На них фахівці висловлювали думку, що якщо до цього часу в більшості випадків Україна була основним виробником фільмів, потрібно також розглядати і той випадок, коли Україна долучатиметься до створення не історій про Україну, а й історій про інші країни, які потенційно могли б бути цікавими для українського глядача. Так звана minority co-production (міноритарна спільна продукція). Це допоможе тому, «щоб про Україну чули», переконана вона. «Ми живемо у війні, ми бачимо війну щодня за своїми вікнами, по телевізору, і іноді потрібно відволіктися на щось не лише про війну. І таким вікном можливостей можуть стати європейські історії різного спрямування і різного жанру, до яких Україна зможе долучитися як міноритарний копродюсер, і долучитися до створення фільму, який теж потім буде представлений на фестивалях, матиме нагороди. І також ми будемо в цих історіях приєднуватися і до європейської родини», — сказала Хіцінська. Вона підкреслила, що не йдеться про те, як було колись, коли Україна працювала на російський ринок, а українське телебачення, кінотеатри були просто «в полоні російськомовного контенту, з російськими акторами, з усім». Не слід хитатися в інший бік так, щоб це саме сталося і з закордонними акторами, застерегла продюсерка. «Ми пропонуємо інший вихід, коли Україна є рівноцінним партнером у створенні фільмів, серіалів, і де також до зйомок долучаються і українські митці й український кастинг, актори. І де частина історії може бути пов’язана з Україною. Але це не означає, що Україна є основним виробником, ми будемо серед виробників, і це, в свою чергу, зменшить фінансове навантаження на нас, як на країну-виробника, і на продюсерів у пошуку фінансування для того, щоб реалізувати ці фільми. А нам дуже необхідно, щоб на українському ринку, на українському телебаченні з’являлися україномовні історії чи європейські історії з українськими акторами», — пояснила Хіцінська. Вона зазначила, що перед війною цей процес розпочинався і Україна потроху входила як міноритарний продюсер у повнометражні фільми і серіали. За її словами, з війною ракурс дещо змінився. За останні роки Україна здебільшого була мажоритарним продюсером, основним виробником. Оскільки під час війни надзвичайно важко створювати ігрові художні фільми, в більшості фокус був спрямований на документальні фільми, підкреслила Хіцінська. Вона навела приклади, коли Україну видно завдяки такій співпраці: цього року на фестивалі в Каннах був фільм «Весна», створений у спільній продукції Естонія, Литва, Латвія і Україна. Там було дуже невелике українське фінансування, але Україна — країна-виробник, і це історія про російську окупацію. «Зараз наше керівництво розвертає цей ракурс. Є ініціатива, заснована Президентом, — «Тисячовесна», де ми бачимо, що велика кількість заявок подана і на ігрове кіно, і на дитяче, на анімацію, на серіали, і документальні. І особливо на контент для дітей та підлітків. Тому є шанси, є надія, що воно, звичайно ж, зміниться потроху», — висловила сподівання продюсерка. Хіцінська є засновницею WAYA Production та співпрацює з Babylon’13 з 2022 року. Її проєкти включають документальні фільми, художні фільми та імерсивні роботи, представлені на міжнародних фестивалях та ярмарках. З початку повномасштабного вторгнення вона також активно займається міжнародним просуванням, збором коштів та адвокацією українського кіно. Як повідомляв Укрінформ, на 60-у Карловарському кінофестивалі відбулася світова прем’єра української повнометражної документальної стрічки To Die To Live. Фото Укрінформу можна придбати тут Чехія Кіно Україна Кінофестиваль Ексклюзив
Источник: www.ukrinform.ua