Юстиція без меж: як нова програма України та Німеччини вписується в євроінтеграційні прагнення України Аналітика 06.07.2026 15:00 Укрінформ
З початком переговорів про вступ до Євросоюзу ключовим показником прогресу України стала не швидкість ухвалення законодавства, а результативність діяльності державних структур. Саме на підвищення спроможності цих інституцій спрямована нова Робоча програма партнерства між Міністерствами юстиції України та Німеччини.
Укладення Робочої програми співпраці між відомствами юстиції України та Німеччини до 2028 року є чимось більшим, ніж чергова угода між двома країнами. Цей документ охоплює 17 сфер реформ і фактично стає одним із практичних інструментів для виконання Україною вимог Європейського Союзу щодо панування права, неупередженості судової влади, боротьби з корупцією та цифровізації системи правосуддя.
Коли Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, головна увага міжнародних партнерів була зосереджена на виконанні семи рекомендацій Європейської комісії. Нині ситуація кардинально змінилася. Після старту переговорного процесу процес євроінтеграції переходить у нову фазу, де визначальним чинником стає не політична підтримка чи обсяг ухвалених законів, а здатність державних інституцій функціонувати відповідно до європейських стандартів.
Саме в цьому контексті слід розглядати Робочу програму співпраці між Міністерствами юстиції України та Федеративної Республіки Німеччини до 2028 року.
Формально це двостороння угода, однак за своєю суттю вона значно ширша.
Програма закладає фундамент для довгострокового інституційного партнерства у сфері правосуддя та безпосередньо узгоджується з логікою переговорного процесу щодо приєднання України до ЄС.
Не технічна допомога, а інституційне партнерство
Програма охоплює 17 ключових напрямків реформування.
Серед них: узгодження законодавства України з правом Європейського Союзу, підтримка переговорного процесу щодо вступу до ЄС, управління суддівськими кадрами, розвиток адвокатури та нотаріату, судова експертиза, кримінальне право, пробація, реформа пенітенціарної системи, цифровізація сфери правосуддя, антикорупційна політика, механізми повернення та конфіскації незаконно набутих активів, міжнародне приватне право, процедури банкрутства, сімейне право, державна реєстрація та методи альтернативного вирішення спорів.
На перший погляд, це виглядає як перелік окремих завдань. Насправді ж програма побудована за логікою сучасної європейської політики розширення.
Європейська комісія вже давно оцінює країни-кандидати не за кількістю проведених реформ у певній галузі, а за їхньою спроможністю забезпечити цілісне функціонування всієї системи державного управління.
Саме тому цей документ поєднує законодавчі зміни, реформування судової системи, цифровізацію, антикорупційні механізми та розвиток правових послуг.
Чому правосуддя стало ключовим для членства в ЄС
Після початку переговорів про вступ Україна перейшла до роботи за переговорними кластерами.
Найважливішим серед них є кластер «Фундаментальні принципи», який охоплює розділи 23 «Судова влада та основні права» та 24 «Правосуддя, свобода та безпека».
Саме результати реформ у цих сферах визначатимуть темпи просування України за всіма іншими переговорними напрямками.
Такий підхід закріплений у Переговорній рамці Європейського Союзу щодо України, ухваленій Радою ЄС у 2024 році.
По суті, принцип «верховенство права — перш за все» став основою сучасної політики розширення Європейського Союзу.
Це означає, що успіх переговорів оцінюватиметься не лише за ухваленням законів.
Європейська комісія аналізує незалежність судової системи, якість роботи органів прокуратури, ефективність боротьби з корупцією, стан кримінального правосуддя, виконання судових рішень, захист прав людини та реальну доступність правосуддя.
Саме на ці напрями орієнтована нова українсько-німецька програма.
Верховенство права — це більше, ніж судова реформа
Верховенство права традиційно асоціюється з незалежністю судів.
Проте в сучасному розумінні Європейського Союзу це значно ширше поняття.
Воно охоплює передбачуваність законодавства, рівність усіх перед законом, ефективність державних інституцій, правову визначеність, виконання судових рішень, незалежність правоохоронних органів та доступ громадян до правосуддя.
Саме тому Кабінет Міністрів України у 2025 році затвердив Дорожню карту з питань верховенства права як один із ключових документів переговорного процесу щодо вступу до ЄС.
Нова Робоча програма фактично стає одним із механізмів реалізації цієї дорожньої карти.
Чому саме Німеччина
Німеччина традиційно є одним із найважливіших партнерів України. Однак у сфері правосуддя її роль має особливе значення. Німецьку правову систему вважають однією з найстабільніших у Європі. Її основою є незалежність судової влади, ефективний конституційний нагляд, високий рівень правової культури та передбачуваність застосування правових норм.
Саме тому українсько-німецька співпраця не обмежується експертними консультаціями.
Йдеться про передачу досвіду функціонування інституцій.
Водночас документ не передбачає механічного копіювання німецької моделі.
Україна адаптуватиме європейські практики з урахуванням власної правової системи, умов воєнного стану та потреб повоєнного відновлення.
Цифровізація — нова філософія правосуддя
Одним із наймасштабніших напрямків програми є цифрова трансформація.
Сьогодні цифровізація вже не обмежується електронним документообігом.
Йдеться про формування цілісної цифрової екосистеми правосуддя, яка об’єднає державні реєстри, електронне судочинство, автоматизований обмін даними між державними органами та сучасні онлайн-сервіси для громадян і бізнесу.
Державні реєстри, електронний суд, автоматизований обмін інформацією між відомствами, сучасні онлайн-сервіси для громадян та бізнесу мають перетворитися на єдину систему.
Така модель одночасно забезпечує оперативність адміністративних процедур, прозорість ухвалення рішень, мінімізацію людського фактора та суттєве зниження корупційних ризиків.
Для України це має ще одне значення.
В умовах війни цифрові сервіси забезпечують безперебійну роботу органів правосуддя навіть під час повітряних тривог або переміщення державних установ.
Антикорупційна боротьба переходить у площину результатів
Окремий напрям програми стосується антикорупційної політики.
Європейський Союз вже давно оцінює боротьбу з корупцією не за кількістю створених структур чи ухвалених законів.
Головним критерієм стали реальні досягнення.
Йдеться про ефективність розслідувань, незалежність спеціалізованих органів, конфіскацію незаконно набутого майна, контроль за активами та реальне виконання судових рішень.
Саме тому сучасний європейський підхід поєднує цифровізацію державних сервісів, прозорі адміністративні процедури, автоматизацію процесів і незалежність інституцій.
Для України це означає перехід від нормативної моделі антикорупційної політики до моделі вимірюваних результатів.
Правова система як основа економічного розвитку
Не менш показово, що програма охоплює міжнародне приватне право, процедури банкрутства, державну реєстрацію, сімейне право та альтернативне врегулювання спорів.
Ці напрями часто залишаються поза увагою суспільних дискусій. Водночас саме вони формують основу економічної стабільності держави. Після завершення війни Україна розраховує на масштабні інвестиції. Надходження інвестицій залежатимуть не лише від міжнародної допомоги.
Інвестори оцінюватимуть ефективність захисту права власності, виконання судових рішень, швидкість реєстраційних процедур, прозорість процедур банкрутства та прогнозованість судової практики.
Саме тому сучасна система правосуддя стає одним із ключових факторів економічного відновлення.
Головний виклик — не законодавство, а спроможність інституцій
Україна вже продемонструвала здатність швидко ухвалювати необхідні законодавчі зміни.
Наступний етап значно складніший. Європейський Союз дедалі більше оцінює практику застосування законів.
Чи незалежно працюють суди. Чи виконуються судові рішення. Чи реально функціонує система пробації. Чи забезпечується доступ до правосуддя. Чи працюють цифрові сервіси. Чи ефективно координуються між собою державні органи.
Саме ця інституційна спроможність визначатиме успіх українських реформ.
Робоча програма співпраці між Міністерствами юстиції України та Німеччини до 2028 року є не лише двостороннім документом про професійну взаємодію.
По суті, вона стає одним із практичних механізмів реалізації євроінтеграційних реформ України.
Комплексність програми — від узгодження законодавства з правом ЄС до цифровізації, антикорупційної політики, реформування кримінального правосуддя, державної реєстрації та розвитку правових послуг — повністю відповідає сучасній логіці політики розширення Європейського Союзу.
Для Європейського Союзу дедалі важливішим стає не сам факт ухвалення реформаторських законів, а їх реальне впровадження та ефективність роботи державних інституцій. Саме тому успіх українсько-німецької програми вимірюватиметься не кількістю проведених заходів чи підготовлених документів, а практичними змінами в роботі системи правосуддя.
У цьому сенсі документ є не лише інструментом двостороннього співробітництва, а й одним із елементів практичної підготовки України до повноправного членства в Європейському Союзі.
Діана Горбачук, Данило Опанасенко, Київ
Євроінтеграція Мін’юст Німеччина
Источник: www.ukrinform.ua