У червні з’явився новий норвезько-український часопис, присвячений літературі та історії 18.06.2026 20:30 Укрінформ У червні було започатковано новий норвезько-український журнал про літературу та історію під назвою “Номер 13” (“Nummer 13”).
Як повідомляє Укрінформ, про це інформує Читомо.
Назва журналу пов’язана з українським письменником Валер’яном Поліщуком — представником українського мистецького авангарду та одним із засновників видання “Гарт” у Харкові у 1920-х роках. У жовтні 1927 року в радянській амбасаді в Норвегії його було зареєстровано як “українця номер тринадцять”. Поліщук здійснив подорож Скандинавією, а згодом написав книгу про цю подорож.
Над першим випуском працювали Юлія Підлісна, Катерина Міхаліцина, Галина Листвак, аріель розе, Астрід Сверресдоттер Дюпвік та Мила Бріленкова. До нього увійшли тексти та роботи понад 20 українських та міжнародних авторів, поетів, перекладачів, істориків, літературознавців, діячів культури та військовослужбовців.
Перший випуск зосереджений на темі знайомих і незнайомих краєвидів. У ньому представлені історичні та публіцистичні статті, літературознавчі дослідження, поетичні й прозові переклади, інтерв’ю, літературна критика, а також живопис та графіка.
За словами письменниці та перекладачки Міхаліциної, важливо, що перший випуск глибоко розкриває цю тему, адже зв’язок між нашими країнами існує давно, і його потрібно лише заново розпізнати та усвідомити з обох сторін.
“Від загального до конкретного (за формою, але не за змістом), від історичних міркувань Тімоті Снайдера до поезії Єви Тур та прози Артура Дроня, від давнини (скандинавська королева Елісів, відома також як київська князівна Єлизавета) до сучасності: роздумів Катерини Зарембо про справжню суть Донбасу через деміфологізацію радянських наративів, та живих, зворушливих творів тих, хто нині боронить і Донеччину зокрема (картини та роботи Валерія Пузіка). Інтерв’ю з Наталею Іваничук — як зібрання емоцій, процесів, книжок та особистостей, що сприяли розвитку цього зв’язку з дев’яностих років і, подібно до самої Наталі, продовжують виховувати тих, хто його підтримуватиме. Загалом, цей перший “Номер 13” для мене — про нерозривність. Про працю, перш за все, якщо ми прагнемо пізнати одне одного глибше, повніше та без викривлень”, — зазначила Міхаліцина.
У першому випуску представлені твори письменника та художника Валерія Пузіка, есеї письменниці та публіцистки Тані Малярчук про Лесю Українку, текст письменниці та поетеси Катерини Бабкіної про дім, а також есе-присвята від аріеля розе Максиму Кривцову. Також у випуску опубліковано інтерв’ю з перекладачкою Наталею Іваничук. Серед команди перекладачів часопису — її учениці Ірина Сабор та Наталя Іліщук.
У виданні також представлено поезію Сергія Жадана, Андрія Любки, Єви Тур, Ігоря Мітрова та Ярини Чорногуз. Окрім того, до випуску увійшли рецензії на нові видання, що вийшли за підтримки Норвезької асоціації авторів та перекладачів нон-фікшн літератури (NFFO).
“Я надзвичайно рада, що мала можливість долучитися до цього проєкту. Ознайомлювати людей у Норвегії з українською літературою та культурою в ці жахливі та жорстокі часи видається мені надзвичайно важливим”, — підкреслила норвезька журналістка, історикиня, письменниця та редакторка Астрід Сверресдоттер Дюпвік.
Часопис буде виходити двічі на рік у друкованому та електронному форматах. Наступний випуск заплановано на осінь.
Видання насамперед орієнтоване на норвезьку аудиторію. Команда також працює над тим, щоб частина тиражу була доступна для українських читачів. “Незважаючи на зростання кількості інформації, подій чи публікацій, так чи інакше пов’язаних з Україною, — у Норвегії все одно в багатьох випадках бракує української перспективи. Часто говорять про Україну… але не разом з Україною. Тому я пишаюся, що зробила свій скромний внесок у створення простору, де такий діалог справді відбувається, і сподіваюся, що це знайде відгук і в інших”, — зазначила юристка та волонтерка культурно-громадських проєктів Мила Бріленкова.
Головна редакторка часопису, культурна менеджерка та директорка фестивалів “Дні українського кіно” та “Дні української культури” в Норвегії Юлія Підлісна у вступному слові зазначила, що ідея видання виникла з потреби задокументувати те, що бракувало в норвезьких архівах: “Ми хотіли дізнатися, що збереглося в норвезьких архівах, наприклад, про Україну 1917–1919 років, коли була спроба відновити незалежну українську державу. Чи існують свідчення про український авангард та культурний розквіт літератури й театру 1920-х років? Чи є згадки про масове знищення української еліти в Сандармосі 1937 року? І тут ми майже всюди стикалися з мовчанням. Лише поодинокі сліди збереглися в окремих документах. … Ми прагнемо залишити слід нашого існування для майбутнього. Ми не хочемо, щоб архіви майбутньої Норвегії були такими ж мовчазними щодо долі України у 2026 році, як нині вони мовчать про події 1926 року та наступного десятиліття”.
Як повідомляв Укрінформ, польська премія Nike 2026 оголосила список номінантів із 20 авторів, серед яких — збірка Юрія Завадського.
Фото з сайту Читомо
Історія Література Норвегія Поезія
Источник: www.ukrinform.ua