Лідер ОУН Андрій Мельник перепохований. Що далі? 25.05.2026 17:59 Укрінформ Сьогодні на Національному військовому меморіальному кладовищі відбулася церемонія почесного перепоховання останків лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії.
Ця без перебільшення визначна подія – перше почесне перепоховання борця за незалежність на теренах України – відбулася за участю вищого керівництва держави: Президента Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та інших представників уряду, парламенту, Офісу Президента, громадськості, духовенства, військових і, звичайно, «Пласту», активною учасницею якого була Софія.
Здавалося б, що тут незвичного? Президент вшановує пам’ять героя, рештки якого Україна нарешті повернула. Насправді, в час війни вшанування на такому рівні – це безпрецедентний захід, що потребує надзвичайних безпекових заходів і свідчить про найвищий ступінь поваги держави до героя.
Відповідно – надзвичайно високою була й планка організації церемонії. Вона відбулася з дотриманням усіх військових почестей та ритуалів: військовий духовий оркестр, почесна варта.
Володимир Зеленський
Володимир Зеленський під час церемонії наголосив на важливості збереження історичної пам’яті та шани до видатних постатей, які з різних причин були поховані за межами України. Він акцентував на тому, що слова «повага до українських героїв» нарешті мають звучати повноцінно, а останки тисяч гідних українців – зрештою повернутися додому, в Україну, і бути належно вшанованими.
До речі, Президент підтвердив, що наступними до України повернуть останки засновника ОУН Євгена Коновальця. «Ми вже розпочали роботу, щоб Євген Коновалець повернувся додому і багато інших таких українців», – сказав глава держави.
Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук, яка займалася організацією перепоховання подружжя Мельників, повідомила, що дозвіл на перепоховання Євгена Коновальця вже отримано.
Тим часом голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що наразі відомо про понад 11 тис. українців, які поховані за кордоном. «Це діячі, які боролися за українську державу. На сайті Українського інституту національної пам’яті ми їх постійно додаємо, шукаємо, будемо ще шукати», – запевнив Алфьоров.
Олександр Алфьоров
Зі свого боку Верещук розповіла, що повертатимуть не лише борців за незалежність ХХ ст., а й представників інших епох, зокрема Козаччини й навіть Київської Русі. «Чи знаєте ви, де похований Ярослав Мудрий?» – запитала вона у журналістів. На наше припущення, що у Софії Київській, пані Ірина загадково усміхнулася. Водночас Алфьоров нагадав, що останки, наприклад, гетьмана Петра Дорошенка – на території Росії.
Ірина Верещук
Щоб по-справжньому гідно вшанувати пам’ять героїв, звісно, потрібен Національний пантеон. Зеленський у своїй промові нагадав, що обговорення необхідності його створення тривають ще з 2019 року.
Верещук зауважила, що нині триває робота над відповідним законопроєктом. «У нас зараз у планах – ухвалення закону про Пантеон, який визначить рамки, основні критерії, хто може бути похований, після якого року, після якого віку – це все буде прописане в законі. Ця рамка дасть можливість Кабінету міністрів приймати, відповідно, нормативні правові акти. Постановами буде прийматися рішення по кожному видатному українцю чи українці», – зазначила Верещук.
Тож якщо такий закон буде прийнятий, останки українських видатних особистостей будуть перепоховані ще раз – тоді вже у Пантеоні. Тому перепоховання Андрія Мельника та його дружини Софії може бути не останнім. Це підтверджує й історик Вахтанг Кіпіані. «Повернення додому полковника українського війська, провідника ОУН Андрія Мельника відбулося. Дякую всім причетним з влади та громадського сектору, хто доклав зусиль. Поки місце спочинку на Національному військовому меморіальному кладовищі, а згодом – у Національному Пантеоні», – написав він після церемонії у Фейсбуці.
Попри розбіжності щодо того, коли і де має з’явитися Пантеон, ні в кого немає сумнівів у його необхідності і важливості для української держави. Тому що Національний пантеон героїв – це місце, де до історії народу, його культури можна фізично доторкнутися. Недарма Росія вже атакувала пам’ятник Степану Бандері у Львові, недарма зруйновано музей Григорія Сковороди на Харківщині та багато інших об’єктів, у яких «жила» наша культура та історія. Адже ця війна є, зокрема, війною за історію та ідентичність. Український Пантеон героїв, який би починався, приміром, від князя Володимира, точно б зруйнував російські історичні наративи і спростував би міф про давню імперію. Тому російські пропагандисти стільки уваги приділять саме історичним моментам.
Заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов, відповідаючи на моє запитання, чи будуть повертати останки голови проводу ОУН Степана Бандери, запевнив, що ця робота ведеться незалежно від російської пропаганди. «Це будуть українські рішення, прийняті в Україні з урахуванням українських національних інтересів. На російську пропаганду зважати точно не будуть», – акцентував Юсов.
Андрій Юсов
Поки складно сказати, наскільки успішним буде процес ухвалення закону про Національний пантеон героїв, як оперативно, і, сподіватимемося, без скандалів під цей проєкт знайдуть гідне місце у столиці, але важливо, що ці визначальні для держави питання почали порушувати, а процес перепоховань героїв перейшов з дискусійної площини у практичну.
Тетяна ПАСОВА
Фото: Євген Котенко
Источник: www.ukrinform.ua