Херсонський краєзнавчий: амфора з моря, трофеї з фронту та велосипед від шведа Репортаж 24.05.2026 09:00 Укрінформ Як функціонує музей під російськими атаками, які експозиції готуються та як вдалося зберегти те, що не встигли вкрасти
Херсонський краєзнавчий музей – найстаріший на півдні України. Під час тимчасової окупації росіяни вивезли звідси понад 23 тисячі музейних предметів. Частина награбованого, як зізналися самі загарбники, гнила в підвалах тимчасово окупованого Генічеська, доля інших експонатів залишається невідомою.
Як виживає музей під російськими ударами, які виставки готує та як меценати допомогли зберегти те, що окупанти не встигли чи не змогли викрасти, розповідає керівниця музею Ольга Гончарова.
ЕВАКУЮВАЛИ 165 ТИСЯЧ ЕКСПОНАТІВ
Під час тимчасової російської окупації колишня директорка музею Тетяна Братченко добровільно пішла на співпрацю з окупаційною владою.
До повномасштабного вторгнення фонди Херсонського обласного краєзнавчого музею налічували понад 193 тисячі музейних предметів.
Утікаючи з Херсона, окупанти викрали понад 23 тисячі музейних предметів.
– Іноді люди плутають нас із художнім музеєм, звідки росіяни, на жаль, викрали майже все, – розповідає пані Ольга. – Пограбовані музеї Херсона – це спільний біль і трагедія для нас. Херсонському обласному краєзнавчому музеєві – 136 років, і протягом усього цього часу, не одне покоління співробітників, збирали музейну колекцію. З перших днів деокупації ми розпочали роботи з порятунку культурної спадщини Херсонщини, евакуації музейної колекції.
Завдяки відданості справі музейникам вдалося евакуювати 165 тисяч експонатів. Це не тільки фондова колекція обласного краєзнавчого музею, а й предмети з музейних зібрань громад правобережжя Херсонщини.
– Це експонати з громад області, зокрема з Берислава, де будівля музею була повністю зруйнована. Також ми вивезли експонати з музеїв Ольгівки, Білозерки, Козацького, – ділиться пані Ольга.
Ця найбільша за обсягом евакуація музейної колекції відбувалася в умовах відсутності світла, опалення, водопостачання та інтернету. Згодом усе налагодили, але працювати довелося саме в таких складних умовах. До того ж Херсон постійно перебуває під обстрілами й атаками дронів.
У Херсоні музейники під обстрілами, після деокупації міста, почали формувати виставку «Незламна Херсонщина». Її наповнювали експонатами місцеві мешканці та військові. Ця виставка розповідає про мітинги спротиву, визволення, трагедію через підрив Каховської ГЕС, про те, що переживають містяни зараз.
Дмитро Борисенко
На виставці представлені особливі експонати від музейного волонтера – молодшого сержанта Дмитра Борисенка. Він дуже переймався тим, що росіяни пограбували музей, і запропонував надсилати за власні кошти трофеї, зібрані на фронті. Востаннє Борисенко написав музейникам 1 липня 2023 року, повідомивши, що зібрав ще кілька цікавих предметів. Подяку йому висловили 2 липня. Того дня під час виконання бойового завдання він загинув. Дмитро Борисенко мав мрію – після перемоги знову поїхати як волонтер на археологічні розкопки на Херсонщині та поповнити музейні фонди новими артефактами.
Ще один проєкт – виставка «Херсон звідусіль», яка базується на листівках херсонців, змушених покинути місто через війну. За ініціативи херсонця, громадського діяча Миколи Гоманюка, до Херсона були надіслані листівки від земляків, яких війна розкидала по всьому світу.
ПІСЛЯ ТОГО ЯК РОСІЯНИ ПІДІРВАЛИ КАХОВСЬКУ ГЕС, НА ПЛЯЖІ В ОДЕСІ ХЕРСОНЕЦЬ ЗНАЙШОВ АМФОРУ XI СТОЛІТТЯ
– Ще одна дивовижна історія – про амфору, що потрапила до нас влітку 2023 року, після того, як росіяни підірвали Каховську ГЕС. Її знайшов на пляжі в Одесі херсонець, історик Юрій Пословський, і передав музею. Гадаємо, що потік води, який утворився після підриву ГЕС, вимив цю амфору десь у районі острова Великий Вільховий. Це місця, де знаходилося літописне місто, а також порт Олешшя. Нині амфору, яку датують XI століттям, відреставрували, вона зберігається в безпечному місці, – розповідає директорка музею.
А ще є експонат, який з’явився під час війни, у 2024 році – це велосипед, подарований музею шведським громадським діячем Ларсом Петером Фреденом, який 60 днів мандрував Україною, щоб привернути увагу Європи до війни в Україні.
– Він не тільки волонтер, а й людина з філософським складом розуму, дуже глибока. Як він сам розповідав, подорожуючи Україною на велосипеді, він їхав і міркував над складними питаннями життя, намагаючись знайти на них відповіді, – розповідає пані Ольга про Ларса Петера Фредена.
Тож музей, попри все, – це живий організм, який постійно оновлюється й поповнюється. Нещодавно колекцію українських сучасних ювілейних монет передав музею військовий, який просив поки що не розголошувати його прізвища. Отримує музей експонати й від митниць, які передають вилучені контрабандні історичні цінності.
НЕНАУКОВІ ЗАПИСКИ
Директорка розповідає, що коли співробітники почали працювати після звільнення міста, вона попросила всіх поділитися враженнями про пережитий період тимчасової російської окупації.
– Ми зібрали наші спогади про період російської окупації та видали збірку «Ненаукові записки», – каже пані Ольга. – Це перша збірка про переживання під час російської окупації. Вона стане одним із джерел для вивчення історії російсько-української війни.
У 2024-му разом із художником Степаном Бойцуном, який працював у музеї у 1980-ті роки, а нині мешкає у Львові, була втілена мрія зі створення ікони Херсонської Божої Матері «Покрова». Ідея полягала в отриманні духовного захисту від ворога. Ікону освятив митрополит ПЦУ Епіфаній у Свято-Михайлівському соборі в Києві.
А ще директорка згадує про виставку «Мовні вправи» – про утиски української мови під час тимчасової російської окупації, коли російська окупаційна влада вилучала українські підручники зі шкіл і завозила свої – російські.
Також музей створив банерну виставку «Шляхами вільного степу», яка висвітлює історію Херсонщини від давніх часів до сьогодення.
Виставку легко транспортувати. Кожен банер розкриває певну історичну тему з демонстрацією музейних артефактів. Виставка відображає життя різних племен і народів, які проживали на території Херсонщини в різні епохи, спростовуючи російські міфи про «ісконні російські території».
Нині виставку «Шляхами вільного степу» експонують у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.
– У Миколаєві ми розмістили не тільки банерну виставку, а й фотоекспозицію «Незламна Херсонщина». А ще виставку «Там, де війна втрачає силу» – вона створена з уламків снарядів, – розповідає пані Ольга. – Такі уламки снарядів ми знаходимо на вулицях міста, біля своїх помешкань, музею. Ми збирали їх і приносили до музею, а потім виникла ідея створювати витвори мистецтва. Кожен уламок може спричинити смерть людини. Це зло, що летить до нас з лівого, окупованого, берега Херсонщини, ми перетворюємо на мистецтво. Сенс такої виставки – в одвічному прагненні людства перекувати мечі на рала.
Частину уламків музейники використали для створення інсталяції та виклали з них назву міста.
МУЗЕЙНИЙ КОМПЛЕКС РОСІЯНИ ОБСТРІЛЯЛИ 18 РАЗІВ
За словами Ольги Гончарової, музейний комплекс зазнав обстрілів 18 разів. Були точні влучання в дах, зруйновані стіни в будівлях.
– Оскільки ми не можемо приймати відвідувачів через постійні обстріли та зруйновані будівлі, ми перейшли в площину віртуальних екскурсій, зокрема, проводимо їх онлайн для школярів, – розповідає директорка.
ЧАСТИНА ВИКРАДЕНОГО ЗБЕРЕЖЕНОГО ГНИЄ В ПІДВАЛАХ, ДОЛЯ ІНШИХ – НЕ ВІДОМА
Усе життя Ольги Гончарової як історикині пов’язане з музеєм – вона починала з молодшої наукової співробітниці й тепер стала в.о. директора музею.
Команді музею – людям, які залишилися вірні Україні, після тимчасової російської окупації в перші місяці довелося працювати без опалення, світла, інтернету. Росіяни викрали жорсткі диски з усією інформацією, документацію.
– Ми навіть перелік наших експонатів складали рукописом, бо не могли працювати за комп’ютерами. Було боляче дивитися на розграбований музей, на розбиті окупантами експозиційні вітрини, – згадує директорка.
Нещодавно стало відомо, що частина вкрадених росіянами експонатів із Херсонського краєзнавчого музею гниє в сирому підвалі кінотеатру в окупованому Генічеську, найцінніші артефакти херсонської колекції вивезені в окупований Крим, а звідти, ймовірно, вже вглиб РФ.
– Хочу наголосити: окрім того, що окупанти вчинили злочин, вкравши наші експонати, вони ще й довірили частину експонатів людям, які взагалі не є музейниками, не фахівцями (за даними медіа, керівниками окупаційного «Херсонского краеведческого музея» росіяни призначили подружжя херсонських колаборантів Шелестенків, – ред.). Музеєзнавство – це комплексна наукова дисципліна, одним з головних напрямів якої є формування та збереження музейних предметів. І знати, що експонати руйнуються, – це для музейника нестерпно. Те, що відбувається в Генічеську, – це варварство, і вже, мабуть, пішли незворотні процеси втрат експонатів через неналежне їх збереження, – констатує директорка музею.
Вона захоплюється своїми колегами, які залишаються в місті.
– Я вдячна своїй команді й завжди кажу їм, що вони – люди найвищого духовного ґатунку.
Також директорка вдячна за міжнародну підтримку. Особливо вона знадобилася під час евакуації музейних предметів з обстрілюваного Херсона. Завдяки меценатам музей отримав високоякісні пакувальні матеріали, що допомогли врятувати культурну спадщину.
Запитую, яким вона бачить майбутнє музею. Каже, що оскільки збережено значну кількість музейних предметів, то є достатньо артефактів для створення нового, сучасного та потужного музею.
А ще є плани реалізувати проєкт «Музею пам’яті просто неба» про історію російсько-української війни на Херсонщині.
– Наш музей працює над створенням філії «Музею пам’яті просто неба». Ми визначили територію, маємо концепцію, план роботи. Треба вже зараз думати про майбутнє, – додає пані Ольга.
Херсон Херсонщина Музей Обстріл Військові Генічеськ Каховська ГЕС Музейний експонат Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua