Викрадене мистецтво, збережене в артпринтах 14.05.2026 17:54 Укрінформ МЗС України та Херсонський художній музей нагадують про мародерство росіян
Нещодавно відбулося відкриття другої виставки, яка демонструє вивезену російськими окупантами колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка у вигляді високоякісних артпринтів. Цього разу експозицію розмістили в Міністерстві закордонних справ України, щоб постійно привертати увагу представників іноземних держав у Києві до воєнних злочинів, скоєних РФ, державою-агресором, безпосередньо у сфері української культури.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підкреслює, що Москва активно використовує гру в нейтральність мистецтва, аби нав’язати власні наративи та просувати свою версію реальності, одночасно щодня знищуючи мирне населення в нашій країні. “Ми невпинно роз’яснюємо це партнерам і відкриваємо очі тим, хто ще не побачив за цією ‘нейтральністю’ реальний інструмент агресії”, – зазначає глава МЗС.
Укрінформ відвідав відкриття виставкового проєкту “Повернення пам’яті. Викрадене мистецтво, збережене в музейних артпринтах. Херсонська колекція”. Ми розповідаємо про 30 картин, відібраних для нагадування про незаконне вивезення фурами восени 2022 року, в останні дні тимчасової російської окупації Херсона, 10 785 одиниць зберігання з обласного художнього музею.
До речі, ще один проєкт “Херсон: НЕ/вкрадене. Штудії та омажі”, що привертає увагу до колекції Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, якою займається Інтерпол у міжнародному розшуку і про яку детально писало інформаційне агентство, наразі експонується в Канаді, в місті Торонто.
КАРТИНИ ЯК ДОКАЗОВА БАЗА ЗЛОЧИНІВ, СКОЄНИХ РОСІЄЮ
Очільниця Херсонського художнього музею Аліна Доценко в центрі
У період п’ятого року повномасштабної російсько-української війни питання повернення викраденої музейної спадщини та притягнення винних у військових злочинах до відповідальності за таке мародерство є пріоритетними для нашої держави поряд з іншими невідкладними. Ці взаємопов’язані аспекти, жоден з яких не можна відкласти на потім, нині можна візуалізувати в будівлі МЗС України: на першому поверсі відвідувачів зустрічає виставка сучасних українських оборонних рішень, а на шостому представлено Указ “Про ратифікацію Конвенції про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту і Протоколу цієї Конвенції”, датований 9 січня 1957 року, та експозицію про картини з Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, викрадені РФ у 2022 році.
Херсонський художній музей. Фото із сторінки закладу у фейсбуку
Нагадаємо, тимчасова російська окупація Херсона тривала з 2 березня по 11 листопада 2022 року. Кілька співробітників Художнього обласного музею зуміли створити для загарбників міф про відсутність експонатів у приміщенні, оскільки офіційно в закладі тривав ремонт. Однак 19 липня окупанти захопили музей, а за два тижні до деокупації російські поплічники почали вивозити цінності, прикриваючи злочин терміном “евакуація”.
Жодного шансу врятувати музейну колекцію в тих умовах не було, каже перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський, який увесь час перебував під тимчасовою окупацією. “Росіяни з самого початку взяли під контроль обласний музей. Я впевнений, що вони заздалегідь планували вивезення цих культурних цінностей. На жаль, була зрада однієї з працівниць іншого закладу. Росіяни, мов саранча, п’ять днів вивозили фурами музейні експонати”.
Юрій Соболевський
Юрій Соболевський згадує, що з перших днів після деокупації міста українськими захисниками, у Херсонському обласному художньому музеї імені Олексія Шовкуненка була його директорка Аліна Доценко. Пан Юрій розповідає: “Ще не встигли організувати навіть розмінування музею, а пані Аліна вже була там. Коли я тоді приїжджав до неї, то тримав її за руку і просив: “Будь ласочка, хай сапери відпрацюють”, бо росіяни залишили в місті дуже багато підступних пасток, подвійних мінувань”.
Аліна Доценко зазначає, що виставковий проєкт “Повернення пам’яті. Викрадене мистецтво, збережене в музейних артпринтах. Херсонська колекція” чітко ідентифікує країну-агресора Росію як злодія світового масштабу. Кожен артпринт є нагадуванням про тимчасово “порожнє місце” в установі південного українського міста, яке продовжують обстрілювати російські війська. Водночас ліцензовані репродукції слугують доказом у справах про культурний геноцид. “Фізично ці твори все ще в руках ворога, але мистецькими проєктами ми вже зараз повертаємо їх у публічний простір в Україні та за кордоном”, – коментує Аліна Доценко.
Марʼяна Беца в центрі
Заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца на відкритті виставки в МЗС наголосила, що в умовах нищення ворогом нашої ідентичності питання збереження культурної спадщини є надзвичайно важливим. За словами посадовиці, вивезення музейних цінностей є не лише варварською атакою на українську культуру, а й воєнними злочинами, які документуються для подальшого спрямування матеріалів до міжнародних судових інстанцій. Вже існує низка проваджень у Міжнародному кримінальному суді, Міжнародному суді ООН. Також створюється Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. “Дуже сподіваємося, що такі злочини Росії також стануть частиною доказової бази, яка ляже в основу проваджень проти Росії”, – каже Мар’яна Беца.
ТВОРИ ПИМОНЕНКА, ЗАРЕЦЬКОГО, АЙВАЗОВСЬКОГО ТА КАРТИНА, ВРЯТОВАНА ВІД НАЦИСТІВ
«Великодня заутреня» Миколи Пимоненка. Артпринт
Проєкт “Повернення пам’яті. Викрадене мистецтво в музейних артпринтах. Херсонська колекція” створено Херсонським обласним художнім музеєм спільно з мистецькою платформою Vivid Fusion. Загалом виставка представляє 30 картин. Серед найвідоміших і впізнаваних представлено варіанти “Колядок” та “Великодньої заутрені” Миколи Пимоненка (1862–1912), який свого часу виставляв свої роботи в Мюнхені, Парижі, Берліні, Лондоні. Його картину “Гопак” придбав Лувр, а “Вихід з церкви у Страсний четвер” – музей у Мюнхені. Митець входив до Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури.
Єдиний твір Віктора Зарецького (1925–1990), який входив до колекції Херсонського художнього музею, – “Українка Ганна Струк”. Після вбивства дружини художника – мисткині-правозахисниці Алли Горської у 1970 році – на його творчий доробок також протягом кількох десятиліть панувало табу. Свою україноцентричну позицію шістдесятника митець зафіксував вже у назві роботи. Мистецтвознавці стверджують, що вона створена, найімовірніше, на початку 1970-х. У трактуванні образу відчувається вплив монументалізму, що походить від традицій українського та європейського модерну – стилю, який вивчав Віктор Зарецький і яким захоплювався. Художник створив узагальнений образ українки, підкреслюючи вдумливу красу.
Учасники відкриття виставки у МЗС України
Ще один центральний образ виставки – “Портрет дівчини у вишитому вбранні” Михайла Брянського (1830–1908). Народжений у Києві художник зобразив на картині, за оцінками етнографів, вбрання Київщини або південного регіону України. Багата вишивка з цієї картини Михайла Брянського надихала на творчість людей у тимчасово окупованому росіянами Херсоні й поза його межами, навіть за кордоном, у 2022-му та наступні роки повномасштабної війни. Репліки створених вишиванок стали проявом підтримки музею та всіх українців у час складних випробувань збройною агресією РФ.
Карпатську красу у виставці представляють роботи Леоніда Чичкана (1911–1977), професора Київського художнього інституту. Портретне зображення “Василина” – це жінка в традиційному гуцульському вбранні. Художник майстерно обрав широкі, енергійні пастозні мазки, які створили експресію та динамізм образу. А “Вечір у Карпатах” зображує панораму українських гір на заході сонця.
Виставковий проєкт у МЗС України
Одним із найпопулярніших українських художників кінця XIX – початку ХХ сторіччя був Сергій Васильківський (1854–1917). Він розпочинав свій творчий шлях у Харкові, добре співав і грав на бандурі. З юних років захоплювався українською історією. Деякий час він жив у Франції та подорожував Європою. Російські окупанти викрали з Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка картину “Козаки в степу” Сергія Васильківського. Художник зобразив постаті двох вершників на тлі квітучого південноукраїнського степу, вкритого скіфськими курганами. А вдалині, на обрії, – ніжно-блакитний Дніпро…
Чекає на повернення у стіни Херсонського художнього музею і картина-реліквія “Пізня осінь” художника Михайла Холодовського (1855–1926), який жив і працював на Полтавщині поблизу Лубен. Цей твір надійшов до Херсонського музею старожитностей ще у 1912 році. Під час нацистської окупації Херсона в ході Другої світової війни музей було майже знищено, а художні роботи з нього вивезли до Німеччини та Румунії. “Пізню осінь” тоді врятував для міста учень Олександра Мурашка і Федора Кричевського – художник Георгій Курнаков (1887–1977), уродженець Маріуполя.
Українське мистецтво укріплює свою суб’єктність
Серед творів, викрадених російськими мародерами в Херсоні, також роботи одного з найкращих мариністів Івана Айвазовського (1817–1900); Руфіна Судковського (1850–1885), якому пророкували не меншу славу, проте його життєвий шлях досить рано обірвав тиф; а також приятеля Тараса Шевченка Костянтина Трутовського (1826–1893); вихованця Київської художньої школи Миколи Мурашка Костянтина Крижицького (1856–1911), якого, ймовірно, за небажання повністю асимілюватися в імперській столиці називали “впертим хохлом”.
Також до виставки “Повернення пам’яті. Викрадене мистецтво в музейних артпринтах. Херсонська колекція” додали іконопис із колекції музею. Одна з ікон Богоматері з Чернігівщини має назву “Утамуй мої печалі”. На тричастинній іконі центральним є дуже популярний в Україні з XIV століття святий Георгій, який пронизує дракона, що є уособленням зла.
Музейники висловлюють сподівання, що з часом вдасться притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців за всі діяння в Україні, зокрема й за розкрадання музеїв. І вірять, що згодом зможуть повернути викрадені твори. Хоча всі розуміють, що цей шлях, який потребує численних дій, може бути тривалим.
Валентина Самченко, м. Київ
Фото Олександра Клименка
Культура Музей МЗС Виставка Агресія РФ Художник Сибіга
Источник: www.ukrinform.ua