Експерти окреслили ключові політичні виклики для України після завершення бойових дій. Дослідження 30.04.2026 03:14 Укрінформ Фахівці проаналізували та визначили найімовірніші причини розбіжностей у українському суспільстві після припинення війни.
Висновки представлені у дослідженні Ukraine Political Risk Assessment Framework (UPRAF), яке презентував в Укрінформі Аналітичний центр «Об’єднана Україна».
У рамках дослідження визначено п’ять основних факторів, що можуть спричинити розкол в українському суспільстві після завершення конфлікту.
Як зазначив засновник Аналітичного центру «Об’єднана Україна», політолог, доктор політичних наук Ігор Петренко, розкол, що домінував протягом останніх десятиліть по лінії «схід – захід», втрачає свою актуальність. Натомість з’являється нова, пов’язана з війною та різним ступенем участі чи неучасті громадян у ній.
«За весь час існування незалежної України головною тривогою був розкол між східними та західними регіонами. Ця проблематика була основою виборчих кампаній, починаючи з 1994 року і до 2019 року. За нашими даними, станом на 2026 рік цей розкол поступово відходить на другий план. Його замість формується новий, потенційно більш деструктивний розкол. Він проходить між тими, хто брав участь у бойових діях, і тими, хто ухилявся від них; між тими, хто виїхав за кордон, і тими, хто залишався в країні», – зазначив Петренко.
Отже, перший та найсуттєвіший ризик розколу полягає у протистоянні між тими, хто брав участь у бойових діях, та тими, хто цього не робив. Згідно з результатами дослідження, 75% ветеранів прогнозують непорозуміння в суспільстві після їхнього повернення з фронту. Водночас 58,5% громадян висловлюють розуміння щодо осіб, які уникають мобілізації, аргументуючи це тим, що «ніхто не прагне загинути».
«Якщо поєднати ці два показники, можна отримати формулу нового розколу. Іншими словами, ветеран зі Львова та ветеран з Харкова матимуть значно більше спільного між собою, ніж ветеран та особа, що ухилилася від призову, з одного міста. Це нова форма розколу, яка не залежить від географії, не вирішується мовними чи релігійними питаннями. Натомість вона стосується моральної справедливості – хто мав обов’язок захищати державу, а хто свідомо ухилився. Саме тому цей розкол є особливо загрозливим», – наголосив Петренко.
Другий ризик – асиметрія довіри. Збройні сили користуються довірою 92% громадян, ветерани – 91%, волонтери – 85%. Натомість державний апарат викликає недовіру у 79% населення, територіальні центри комплектування (ТЦК) – у 67%, антикорупційні органи – у 62%.
«Простими словами, українці вірять у здатність країни вести війну, але не вірять у спроможність держави забезпечити справедливий розподіл тягаря війни серед населення», – прокоментував експерт.
Третій ризик – нерівність. Так, 72% громадян вважають, що блага в Україні розподіляються нерівномірно.
«Жодна з п’яти ключових реформ – у сфері медицини, пенсійного забезпечення, судочинства, протидії корупції та децентралізації – не отримала позитивної оцінки. Найбільш тривожним є не загальний рівень оцінки, а її структура. Найменш забезпечені верстви населення оцінюють реформи вкрай негативно, тоді як найбагатші – нейтрально, з розривом понад 50 процентних пунктів. Реформи фактично сприймаються як спрямовані на користь заможних. Це створює підґрунтя для популізму, який накладатиметься на повоєнні розколи», – зауважив Петренко.
Четвертий ризик – формування популістської партійної системи. Дослідження вказує на небезпеку появи нових політичних сил, які можуть маніпулювати темою так званої «зради на війні».
«Це призведе до критичної фрагментації політичного поля, де електорат буде розпорошений між численними партіями, багато з яких ще навіть не існують – наприклад, партія Залужного, партія Буданова тощо. Спостерігається запит на нових лідерів, що перебувають поза межами існуючої системи. Це класичний контекст для виникнення популістських рухів, які будуватимуть свої кампанії на темі «зради на війні», – зазначив експерт.
Нарешті, п’ятий ризик полягає в об’єднанні всіх чотирьох попередніх ризиків в єдиний, який умовно називають «ідеальним штормом».
«Усі чотири лінії розколу можуть одночасно загостритися за певного сценарію, який ми називаємо «ідеальним штормом». Йдеться про мирну угоду з поступками щодо територій + масова демобілізація + проведення перших повоєнних виборів протягом 12-18 місяців. Якщо ці події збігаються в часі, приховані розколи можуть вийти на поверхню одночасно. Ефект воєнної єдності може зникнути буквально за лічені місяці. Відповідно, ми можемо отримати катастрофічно розколоте суспільство з усіма витікаючими наслідками», – підсумував Петренко.
Ukraine Political Risk Assessment Framework (UPRAF) – це оригінальна методологія оцінки політичних ризиків України, адаптована до умов воєнного стану та повоєнного переходу, розроблена в Аналітичному центрі «Об’єднана Україна».
Як повідомляв Укрінформ, на думку Кирила Буданова, повоєнна Україна з потужною армією може стати ключовим союзником Сполучених Штатів Америки в регіоні.
Фото: Павло Багмут / Укрінформ
Більше наших фото можна придбати тут
Україна Війна Політика Війна з Росією дослідження
Источник: www.ukrinform.ua