Недостатня протиповітряна оборона та атаки дронів скорочують нафтові прибутки Кремля – FT 06.04.2026 11:32 Укрінформ Високі прибутки Москви від зростання цін на нафту, спричиненого війною в Ірані, залишаються значними, однак удари безпілотників по двох ключових експортних терміналах Росії на Балтійському морі зменшують ці надходження для Кремля та виявляють недоліки російської системи протидії дронам.
Про це інформує FT, передає Укрінформ.
За словами Бориса Додонова, керівника відділу досліджень енергетики та клімату Київської школи економіки, п’ять ударів по Приморську та Усть-Лузі з початку минулого тижня призвели до втрати російськими експортерами енергоносіїв приблизно 970 мільйонів доларів доходу за тиждень до 29 березня.
На Приморськ та Усть-Лугу припадає понад 40% потужностей Росії з експорту нафти морським шляхом. За свідченням західного представника служб безпеки, лише в Приморську через атаки було знищено нафти на суму 200 мільйонів доларів.
Усть-Луга відповідає приблизно за 8% світового обсягу постачання нафти. Згідно з даними Argus, після атак, що відбулися в останній тиждень березня, експорт з цього терміналу знизився приблизно на 70%.
Володимир Нікітін, аналітик Seala AI з питань нафти, зазначає, що завантаження терміналу в Приморську може відновитися протягом кількох днів, хоча й не в повному обсязі, оскільки ремонт пошкоджених резервуарів може зайняти місяці, не впливаючи на експорт. Він додав, що відновлення переробних ліній на терміналі Усть-Луга може тривати понад місяць.
Водночас місцева влада повідомляє, що “немає прогнозів щодо зменшення інтенсивності” “безпрецедентних атак ворожих БПЛА”.
Дмитро Пєсков, речник Кремля, заявив у вівторок, що Росія вживає “інтенсивних” заходів для захисту своєї енергетичної інфраструктури, але визнав неможливість “забезпечити 100-відсотковий захист” російських нафтових об’єктів.
Безпілотники спрямовують свої атаки не лише на енергетичний сектор Росії, але й на виробничі потужності з випуску добрив, які також виробляють хімічні речовини, що можуть бути використані РФ на передовій.
Росія розробила багатошарову систему оборони, що включає радіоелектронне приглушення, фізичні бар’єри та навіть залучення резервних підрозділів для охорони нафтових об’єктів. Однак, як зазначає видання, цього недостатньо для протидії прогресу України в галузі безпілотних технологій.
Російські підприємства змушені самостійно фінансувати заходи захисту від дронів, оскільки державне фінансування відсутнє, що посилює невдоволення. Компанії, які не належать до енергетичного сектору, також були змушені інвестувати в засоби захисту від безпілотників – за даними російських ЗМІ, до весни 2025 року їх встановили до 80 відсотків цивільних підприємств.
Державний гігант “Роснефть”, найбільший експортер нафти в Росії, має власні системи радіоелектронної боротьби, розроблені для нейтралізації дистанційно керованих дронів, що літають на висоті не менше 35 метрів. Однак це забезпечує мінімальний захист від новітніх моделей українських безпілотників.
У листопаді минулого року Володимир Путін підписав закон, що дозволяє залучати резервістів для оборони “критично важливих” об’єктів від дронів. Основне завдання резервістів – діяти в складі так званих мобільних вогневих груп, оснащених кулеметом, встановленим на задній частині військового УАЗу, як заявив голова комітету з оборони Державної думи Андрій Картаполов.
Проте один високопоставлений російський бізнесмен висловив скептицизм щодо ефективності резервістів. “Яка користь від резервістів із рогатками? Нам довелося встановити вежі на всіх наших заводах і натягнути між ними сітку”, – поділився він з FT, додавши, що на ці заходи було витрачено щонайменше 1,5 мільярда рублів (19,1 мільйона доларів).
Як повідомляв Укрінформ, у березні доходи Росії від податків на нафту знизилися майже наполовину порівняно з минулим роком.
Нафта Росія Війна Війна з Росією ППО
Источник: www.ukrinform.ua