Як поштовий оператор та фінансовий регулятор посварилися 02.04.2026 11:50 Укрінформ З’ясовуємо, як обмін зауваженнями між керівництвом Укрпошти та НБУ може вплинути на реалізацію задуму створення поштового банку
Наприкінці березня загострилася давня суперечка між НБУ та Укрпоштою щодо перспектив отримання державним поштовим оператором обмеженої банківської ліцензії. Перед цим компанію було оштрафовано за ненадання документів на запит регулятора. Після цього Нацбанк та керівництво Укрпошти обмінялися доволі різкими публічними коментарями — навіть перейшовши на особистості. Це, зрозуміло, конструктиву дискусії про створення в Україні банку фінансової інклюзії не додає. Хоча всі погоджуються, що такий банк нам необхідний.
БАНК ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ: ВІД КОНЦЕПЦІЇ ДО ЗАКОНОДАВЧОЇ ОСНОВИ
Щонайменше вісім останніх років Укрпошта активно пропагує ідею створення на своїй базі «поштового» банку — як установи фінансової інклюзії. Отримавши обмежену банківську ліцензію, поштовий оператор, крім основних функцій, міг би надавати українцям ще й базові фінансові послуги, зокрема у віддалених селах та на прифронтових територіях, де звичайним банкам працювати невигідно чи небезпечно. Усе — завдяки найбільшій у країні мережі відділень та налагодженій логістиці.
За словами генерального директора Ігоря Смілянського, Укрпошта має 25 тисяч точок присутності по всій країні — «у кожному місті, селі, на полонині чи лише за кілька кілометрів від лінії фронту». Тож у разі створення «поштового банку» люди могли б отримувати пенсію, соціальну допомогу, здійснювати банківські перекази, знімати готівку з карток, подавати заяви на відкриття рахунків, депозитів чи оформлення позик, оплачувати комунальні послуги. До того ж, за підрахунками Укрпошти, створення на базі компанії банку фінансової інклюзії допоможе державі заощадити на доставці пенсій та соціальної допомоги — щонайменше 5 млрд грн протягом наступних трьох-чотирьох років.
Публічних заперечень щодо втілення такої ідеї саме на базі державного поштового оператора з боку влади не було. Навіть більше, урядовці й парламентарії з 2020-го почали напрацьовувати необхідну законодавчу базу. Зі змінним успіхом. У травні 2020 року парламент підтримав у першому читанні законопроєкт, яким хотіли дозволити Укрпошті надавати фінансові послуги, зокрема випускати платіжні картки та залучати депозити мільйонів громадян, особливо в сільській місцевості, де відсутня банківська інфраструктура. Проте остаточно документ так і не ухвалили.
Наприкінці 2021-го Укрпошта домовилася про придбання за 260 млн грн невеликого «Альпарі банку» — щоб мати змогу швидко отримати банківську ліцензію (адже створювати банк з нуля — дорого й довго). Антимонопольний комітет дозволив таку операцію, чекали на вердикт Національного банку. Утім, доки тривали погодження, розпочалася повномасштабна російська агресія, процедуру купівлі так і не завершили.
А у 2024-му «Альпарі банк» відмовився від ліцензії і був ліквідований.
Також не склалося з націоналізованим Першим інвестиційним банком (PINbank), який урешті купили польські інвестори.
У червні 2025-го парламент таки затвердив законопроєкт №13018-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні», яким нарешті передбачено створення в Україні нового типу фінансової установи — банку фінансової інклюзії (БФІ).
Мета — забезпечити обслуговування клієнтів, що не мають стійкого доступу до фінансових послуг у віддалених селах і районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих та маломобільних груп населення.
У грудні закон підписав глава держави, тож цього року він набув чинності.
Водночас і на етапі обговорення, і навіть після ухвалення документа як про одне з його завдань в Україні говорили «про створення «поштового» банку на базі Укрпошти». Хоча насправді право на створення БФІ, згідно із законом, мають не лише поштові оператори, а й інші компанії, зокрема ритейл, аптеки, автозаправні мережі.
Головне, щоб банк відповідав усім пруденційним вимогам і нормативам та виконував ліцензійні вимоги Національного банку.
«Зокрема, не передбачається жодних послаблень щодо акціонерного капіталу, ліквідності, корпоративного управління, системи управління ризиками, системи внутрішнього контролю тощо. Зберігаються й вимоги до ділової репутації акціонерів та керівництва установи», — наголошували в НБУ.
Якраз невідповідністю низці пруденційних вимог у Нацбанку й пояснюють, чому регулятор нині заперечує проти швидкого створення першого в нашій країні банку фінансової інклюзії саме на базі Укрпошти.
Источник: www.ukrinform.ua