Представники покоління зумерів (люди, народжені приблизно з 1997 по 2012 рік), які відчувають виснаження від безперервного “думскролінгу” (нав’язливого гортання стрічок новин та соціальних мереж), започатковують новий тренд: вони почали свідомо фіксувати контент, який споживають. Це крок до повернення контролю над власною увагою та спроба довести, що здатні концентруватися на глибшому контенті довше, ніж на коротких відео у TikTok.
Нова практика: відстеження медіаспоживання
На платформах TikTok, Instagram та Substack користувачі активно публікують щотижневі списки прочитаних книг, переглянутих фільмів, прослуханих подкастів та прочитаних довгих статей. Часто такі добірки супроводжуються заголовками на кшталт: “Медіа, які я спожив цього тижня замість думскролінгу”. Паралельно спостерігається стрімке зростання популярності сервісів для каталогізації медіа — платформ, що дозволяють відстежувати спожитий контент. Хоча ідея ведення обліку прочитаних книг чи переглянутих фільмів не нова (сервіс Goodreads існує з 2006 року, а записи у блокнотах велися ще до появи цифрових технологій), сьогодні ця практика набула нового, усвідомленого сенсу як альтернатива безкінечному гортанню стрічок.
Натхненники тренду та його масштаби
Серед популярних авторів такого контенту – 22-річна студентка Марія Паула Колменарес, яка проживає в Італії. Її розсилка на Substack під назвою “Instead of Doomscrolling” (“Замість думскролінгу”) щотижня збирає списки спожитих нею матеріалів. Цей блог вже має понад 448 тисяч підписників. Ідея виникла після літніх канікул, які Марія провела, практично не випускаючи телефон з рук. Вона зазначає, що раніше люди могли спокійно дивитися годинні відео на YouTube, але сучасні персоналізовані стрічки соціальних мереж постійно відволікають увагу. Відео з хештегом #insteadofdoomscrolling вже набрали сотні тисяч переглядів, де зумери діляться книгами, статтями чи подкастами, які обрали свідомо, відмовляючись від бездумного скролінгу. За словами Колменарес, відстеження власного медіаспоживання робить її більш уважною:
“Коли починаєш вести облік того, що читаєш, з’являється відповідальність. Якщо я хочу запам’ятати статтю та сформувати власну думку, мені потрібно витратити час і записати свої роздуми”, – ділиться Марія Паула.
Зростання популярності платформ для каталогізації
Тренд “медіа замість думскролінгу” збігається зі зростанням популярності платформ для каталогізації контенту. Наприклад, сервіс для відстеження фільмів Letterboxd налічує понад 27 мільйонів користувачів, тоді як рік тому їх було близько 17 мільйонів; основна аудиторія платформи – люди віком 18-35 років. Сервіс для книг Goodreads у 2023 році мав понад 150 мільйонів користувачів. Монополія Goodreads стимулювала появу нових альтернатив, таких як The StoryGraph та Fable. Засновниця StoryGraph Надія Одунейо повідомила, що сервіс, запущений у 2019 році, досяг 5 мільйонів реєстрацій на початку 2026 року. За її словами, платформа допомогла багатьом користувачам відновити любов до читання: деякі розповідають, що раніше читали одну книгу на рік, а тепер – 60, 70 або навіть 80 книг.
Медіа як інструмент самопізнання
Для частини користувачів облік медіа — це не лише спосіб отримати нові рекомендації. Джад Есбер, засновник сервісу Shelf, пояснює, що людям цікаво краще розуміти себе через контент, який вони читають або дивляться. Він вважає, що медіаспоживання стає інструментом самопізнання. Водночас деякі критики розглядають цю тенденцію як нову форму перформативності в соціальних мережах, де публічні списки прочитаного чи переглянутого можуть стати ще одним способом демонстрації культурного капіталу. Однак для Марії Колменарес цей проєкт мав реальні позамережеві наслідки: завдяки йому вона стала більше читати, знову почала вести щоденник та повернулася до творчих занять.
“Я знову почала малювати та займатися справами, які колись любила, але припинила через залежність від телефону”, – ділиться вона.
Психологічні аспекти фіксації прогресу
Психолог Томас Вебб з Шеффілдського університету проаналізував 138 досліджень, у яких учасників випадково розділяли на дві групи: ті, хто відстежував прогрес у досягненні цілей, і ті, хто цього не робив. Результати показали, що люди значно частіше досягали поставлених цілей, коли фіксували свій прогрес або ділилися ним з іншими. На думку дослідника, саме тому публічне ведення списків прочитаних книг чи переглянутих фільмів може підвищувати мотивацію до споживання глибшого та тривалішого контенту.
Думка UA Новини: Цей тренд свідчить про усвідомлене прагнення покоління зумерів до контролю над цифровим простором, що може стимулювати розробників створювати більш якісні та заглиблені формати контенту. Успіх подібних ініціатив також може вплинути на маркетингові стратегії, переорієнтовуючи їх з короткотривалої уваги на довгострокове залучення користувачів.
Оригінал статті: itc.ua