Напередодні переходу переговорного процесу щодо завершення війни в Україні у вирішальну стадію, цікаво спостерігати за зміною кремлівських методичок про окремих українських політиків. Що, зокрема, може дещо пояснити про подальшу стратегію москви для повернення впливу на нашу країну.
Перше, що можна помітити — так це те, що окремі українські політики та громадські діячі знову розглядаються крізь призму субʼєктності. Абстрактної «Київської хунти», з якою слід вести війну на знищення, більше немає. Є окремі фігури з власними інтересами та лінією поведінки.
По-друге, суттєво знизилася увага до представників відверто проросійського табору. Пануюча раніше дилема — «Медведчук та всі інші» більше не користується популярністю. А прізвище самого потенційного гауляйтера всієї України перебуває десь на периферії аналітичних оглядів.
Зник з інформаційного простору Євген Мураєв, а Олег Царьов якщо і цитується пулом кремлівських каналів, то лише у якості «блогера».
«Звільняти» українців з-під «бандерівської окупації» у москві більше не збираються. Принаймні, зараз.
Але інтерес до окремих політиків зберігся. Так, Telegram-канал «Тайная канцелярия» 425 тис. підписників) пише:
Але згадки про Тимошенко дедалі частіше зʼявляються в російському офіційному інформпросторі.