У Національному музеї історії України презентували експозицію «Скарби України. Символи державності», де вперше продемонстрували знахідку, виявлену у 2020 році поблизу селища Городниця на Житомирщині місцевим жителем Сергієм Комаром – 35 монет та два уламки, що належать до кінця Х – початку ХІ століть (періоду володарювання київського князя Володимира, який охрестив Русь). Також на експозиції (присвяченій Дню незалежності України) експонуються інші монети княжої доби з музейної колекції, зокрема надзвичайно рідкісний златник. Його виготовили за наказом Володимира із золота, яке в ті часи на Русі було великим дефіцитом. Недарма кількість відомих науковцям златників сьогодні можна перерахувати на пальцях однієї руки. Раніше «ФАКТИ» повідомляли про те, що переселенець із Маріуполя виявив на Тернопільщині давні прикраси.
«Городницький скарб – без перебільшень, науковий прорив»
На презентацію виставки прибув Сергій Комар, який у 2020 році виявив Городницький скарб. Зараз чоловік служить у ЗСУ (на фото у заголовку – Авт.).
– Я набирав у лісі пісок для будівельних робіт і на певній глибині натрапив на шар ґрунту, що відрізнявся темнішим відтінком, – розповів «ФАКТАМ» Сергій Комар про обставини знахідки. – Темний колір піску зумовили стародавні срібні монети. Вони виглядали непоказно – потемнілі, покриті нальотом. Я через знайомих зв’язався з істориком Олександром Алфьоровим, який приїхав на місце.
Монети з Городницького скарбу. Фото Національного музею історії України
Археологічні розвідки на місці знахідки здійснила група дослідників під керівництвом кандидата історичних наук Андрія Петраускаса. Зараз він також перебуває на фронті, але знайшов можливість відвідати відкриття експозиції.
– Назва селища Городниця дала підстави вченим висунути гіпотезу про існування тут давньоруського городища, – пояснив «ФАКТАМ» Андрій Петраускас. – Кілька поколінь археологів безуспішно шукали його. Мені теж доводилося брати участь у пошуках. І ось випадкова знахідка Сергієм Комаром монет вказала точне місце розташування городища. Залишки знайшли, але це лише початок – потрібні детальні дослідження. До речі, існує гіпотеза, що це місце могло бути столицею князівства. Що ж до монет, то за десятки років пошуків по всій Україні науковці Інституту археології НАНУ виявили лише один срібник княжої доби. Це підкреслює наукову вагу Городницького скарбу. Справжній фурор у науковому світі.
Кураторка виставки «Скарби України. Символи державності» кандидатка історичних наук Зінаїда Зразюк поділилася деталями з «ФАКТАМИ».
– Реставрація срібників із Городниці була технічно складною? – запитую у Зінаїди Олексіївни.
– Так, надзвичайно складне завдання через стан стародавнього срібла. За століття воно набуло шаруватого структурування. Монети були вкриті товстим шаром окислів, які потрібно було видалити без втрати деталей карбування. Завдяки високій кваліфікації реставраторів нам вдалося зберегти цілісність експонатів. Однак вони залишаються вразливими до фізичного впливу, тому потребують особливої обережності.
«Монети дуже крихкі, працювати з ними слід максимально обережно», – каже кураторка виставки Зінаїда Зразюк. Фото автора
«Можливо, златники карбували на честь хрещення Русі»
– Чи втратили срібники частину маси після тривалого перебування у ґрунті та реставрації? – питаю у кураторки.
– Точних даних про початкову вагу немає. Важливо відзначити: деякі монети мали значні деформації. Реставраційна рада вирішила не вирівнювати їх, щоб уникнути руйнування. Зберегли оригінальний стан.
На багатьох срібниках з Городницького кладу зображено тризуб. Фото Національного музею історії України
– Які версії щодо походження скарбу?
– Археологічні розкопки на місці знахідки виявили залишки давньоруського поселення. Ймовірно, купець або інший мешканець сховав монети, але не зміг повернутися за ними.
– Чи були 35 монет із Городниці значним статком за княжої доби?
– Значні кошти. Слід враховувати, що срібники були рідкісними платіжними засобами, що оберталися переважно серед купців та княжої дружини.
– За правління яких князів карбували ці монети?
– Володимира Святославича (979–1015), Святополка Окаянного (1015–1019) та загадкового князя Петора (ймовірно, християнське ім’я Святополка). На частині монет зображено апостола Петра – небесного покровителя правителя.
На цьому срібнику – святий Петро. Фото Національного музею історії України
– Якщо Петор – це Святополк, чи належать монети одній епосі?
– Стилістична єдність карбування вказує на те, що їх виготовляли одні й ті ж майстри.
– Що відомо про златники з виставки?
– У світових музеях зберігається 10 златників княжої Русі. Ймовірно, їх карбували на честь хрещення держави. Володимир, прийнявши християнство у Корсуні та одружившись з візантійською принцесою, ініціював випуск цих монет із золота. Це могло стати символічним актом у новій історичній епосі.
У музеях світу зберігається лише 10 златників княжої Руси. Фото Національного музею історії України
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про археологічну знахідку в Полтавській області, яка змусила вчених переглянути низку теорій.
На фото у заголовку – Сергій Комар (нині військовослужбовець) із знайденим ним скарбом. Фото автора