У Мінмолодьспорті анонсували інформаційну кампанію задля запобігання жорстокості та цькуванню у спортивній сфері 07.04.2026 04:21 Укрінформ В Україні запроваджується загальнонаціональна інформаційна кампанія під назвою «Спорт без жорстокості». Її головна мета – унеможливлення знущань над дітьми у спортивному оточенні та формування дієвих механізмів реагування на подібні інциденти.
Про це розповів Сергій Тимофєєв, заступник міністра молоді та спорту України, під час пресконференції, як передає кореспондент Укрінформу.
Тимофєєв зазначив, що робота над системними трансформаціями вже стартувала на міжвідомчому рівні.
«5 березня ми сформували міжвідомчу робочу групу, до якої увійшли представники центральних органів виконавчої влади, відповідальних за сфери спорту, освіти, культури, а також Офіс Генерального прокурора, Національна поліція, громадські організації, та радниця-уповноважена Президента України з питань захисту прав дитини та її реабілітації. На першому зібранні ми окреслили першочерговий план дій, свого роду дорожню карту», — поділився він.
За словами Тимофєєва, кампанія спрямована не на покарання тренерського складу, а насамперед на створення чітких інструментів для реагування.
«Наше прагнення – створити чіткий алгоритм дій, розробити механізми, куди та яким чином особа може звернутися за допомогою», — підкреслив посадовець.
Особлива увага буде приділена освітній роботі з дітьми та взаємодії з тренерами.
«Через кампанію ми прагнемо навчити дітей, як реагувати на складні ситуації, що виникають на тренуваннях під час взаємодії з тренером. Також ми будемо працювати з тренерами, аби вони розуміли, які дії є неприпустимими стосовно їхніх вихованців», — зауважив він.
Тимофєєв також повідомив, що наразі триває процес розробки нового законодавства про спорт, яке передбачає посилення ролі спортивних клубів як громадських об’єднань.
На його думку, така модель дозволить спортивній спільноті самостійно відбирати тренерів та оперативно реагувати на випадки неналежної поведінки з їхнього боку.
Окремим напрямком стане формування системи моніторингу та подання повідомлень про порушення прав дітей у спорті, включаючи анонімні звернення.
Серед інших запланованих кроків, за словами Тимофєєва, — розробка ефективних заходів для недопущення до роботи з дітьми осіб, у чиїй біографії є факти вчинення насильства стосовно дітей. Також планується навчання фахівців та проведення масштабної інформаційної кампанії, яка охопить усі ланки спортивного середовища.
Своєю чергою, Дар’я Герасимчук, радниця-уповноважена Президента України з питань захисту прав дитини та її реабілітації, наголосила, що кампанія передбачає комплексну просвітницьку роботу для різних цільових груп.
«Перша група – це батьки. Тобто батьки повинні розуміти, як саме і що саме вони повинні пояснити дитині, коли відправляють її на взаємодію з іншим дорослим», — зазначила вона.
Не менш важливим є навчання самих дітей: «необхідно донести, що є неприйнятним, як на це реагувати, кому про це розповісти, і чому ні в якому разі не варто цього боятися».
Окремий блок присвячений роботі з тренерами «щоб вони усвідомлювали, як поводитися, і розуміли, що своїми діями або словами ти можеш завдати шкоди, і причому серйозно нашкодити психіці дитини».
Герасимчук підкреслила, що одним із головних викликів залишається страх повідомляти про випадки насильства.
«Наразі ми бачимо найбільшу проблему в тому, що діти та дорослі, батьки, справді бояться про це говорити. Чому? Тому що існує хибна думка, ніби це призведе до завершення спортивної кар’єри», — сказала вона.
За її словами, кампанія також має на меті змінити суспільне ставлення до цієї проблеми. «Ціль цієї інформаційної кампанії — також донести до звичайних громадян, що не можна бути просто мовчазним свідком», — додала вона.
Учасники пресконференції акцентували увагу на тому, що запуск кампанії «Спорт без жорстокості» є лише першим кроком у низці системних змін, спрямованих на забезпечення безпеки українського спорту для дітей та молоді.
Як повідомлялося раніше, освітня омбудсменка Надія Лещик у коментарі Укрінформу зазначила, що освітні заклади часто намагаються не афішувати випадки цькування як серед учнів, так і щодо вчителів.
«Дуже часто керівництво шкіл прагне замовчувати та приховувати випадки булінгу. Це трапляється як у випадках цькування між учнями, так і щодо вчителя, а також коли кривдником виступає педагог. Якщо говорити про ситуації, де освітяни є кривдниками, зазвичай, вони звільняються за власною ініціативою або за взаємною згодою. Хоча я бачу, що керівники іноді наважуються застосовувати такі дисциплінарні стягнення, як догана, щодо таких працівників. А в деяких випадках — звільнення за аморальний проступок. Я підтримую таке оперативне та ефективне реагування, оскільки зволікання лише поглиблює проблему», — зазначила Лещик.
Вона також зауважила, що кількість звернень щодо жорстокого поводження з дітьми до Служби освітнього омбудсмена зростає. У 2025 році Служба освітнього омбудсмена зафіксувала 165 звернень стосовно жорстокого поводження, зокрема булінгу та дискримінації в освітніх установах. А у 2026 році, станом на 25 березня, вже надійшло 66 таких звернень.
Фото ілюстративне
Діти Спорт Міністерство молоді та спорту Булінг Насильство
Источник: www.ukrinform.ua