Весна та алергічні реакції: як подолати пікові сезони 23.03.2026 16:28 Укрінформ Українські науковці разом із фінськими колегами розробили спеціалізований модуль прогнозування рівнів алергенів та представили його військовим епідеміологам
Щовесни для значної кількості людей настає справжнє випробування – вони страждають від сезонних алергічних реакцій, спричинених чутливістю до пилку рослин, що починають цвісти. Це явище не є новим, проте в Україні життя людей з алергією ускладнюється ще й стрімкими кліматичними змінами, урбанізацією зелених зон, екологічними викликами та війною. Це стосується навіть тих місцевостей, що знаходяться далеко від зони бойових дій.
Про те, як ці фактори впливають на здоров’я людей та як зменшити їхні негативні наслідки, кореспондентці Укрінформу розповіла докторка біологічних наук, професорка, проректорка Вінницького національного медичного університету з інновацій та зв’язків з громадськістю, президентка Всесвітнього товариства амброзії Вікторія Родінкова.
«ВІЙСЬКОВИЙ» БРУД – З ВІДСТАНІ ТИСЯЧІ КІЛОМЕТРІВ
Вікторія Валеріївна зазначає, що вплив війни на стан атмосферного повітря варіюється в різних регіонах, але повсюдно протягом чотирьох років бойових дій та обстрілів накопичуються негативні чинники.
– Оскільки процеси горіння з виділенням токсичних речовин та підняття пилу після вибухів не можуть не впливати на стан атмосфери. Цей стан відстежується численними метеостанціями. Однак слід усвідомлювати, що кожна з них відображає насамперед локальну ситуацію. І вплив війни на якість повітря також відрізняється у різних регіонах.
Вікторія Родінкова на станції моніторингу алергенів у повітрі, розташованій на даху Вінницького національного медичного університету
У 2023 році на конгресі Європейської академії алергії та клінічної імунології мене попросили виступити з доповіддю про вплив якості повітря на респіраторне здоров’я українців. Я тоді отримала дані по країні з мережі, створеної небайдужими громадянами, які прагнуть моніторити стан атмосферного повітря. Це приклад citizen science, або громадської науки. Датчики, які контролюють повітря, є недорогими і несертифікованими як метеорологічне обладнання, проте за їхніми показниками можна відстежувати динаміку змін якості повітря. Станом на 2023 рік дані суттєво не відрізнялися від довоєнних, але ми не враховували зону бойових дій, оскільки там моніторинг не проводився.
Проте, я вважаю, що відтоді відбулося певне накопичення негативних чинників, адже продовжуються постійні обстріли міст, енергетичної інфраструктури та промислових об’єктів. Мешканці цих міст відчувають значне погіршення якості атмосферного повітря, – констатує науковиця.
Крім того, навіть у регіони, що знаходяться далеко від зони бойових дій, повітряні маси можуть переносити частинки-забруднювачі.
– Наприклад, на нашій університетській станції моніторингу ми кілька разів фіксували візуальне погіршення якості повітря, пов’язане з війною. Зокрема, коли Київщина була окупована, у нас випав брудний дощ. Такого не спостерігалося ані до, ані після деокупації. Я тоді робила фотографії апаратури із плямами бруду. Ми зробили логічне припущення та пов’язали це саме з відносно близьким розташуванням бойових дій. Київ розташований за 200 кілометрів, і забруднення досягло й Вінниці.
Ще один чіткий епізод стався у серпні 2022 року, коли в нас було зафіксовано імлу. Це явище трапляється дуже рідко, а тоді про нього навіть повідомляли у новинах. Нам було зрозуміло, і це підтвердили метеорологи, що повітряні маси до нас надійшли зі сходу, з території, розташованої за тисячу кілометрів від зони воєнних дій! Це відбувається не завжди, не часто, залежно від напрямку вітру. Але ці напрямки динамічно змінюються зі зміною клімату. Отже, ми маємо занесений «воєнний» бруд, а не тільки той, що утворюється на місці, – підсумовує вчена.
МЕНШЕ НАСЕЛЕННЯ – БІЛЬШЕ АЛЕРГІКІВ?
Загалом, зазначає вона, сукупність цих впливів призводить до зростання кількості людей, які реагують на погіршення якості повітря загостренням бронхолегеневих патологій. Принаймні, незважаючи на те, що кілька мільйонів українців виїхали за кордон і населення скоротилося, з першого року війни науковці зафіксували зростання попиту на молекулярну алергодіагностику – приблизно на третину. Цей метод дозволяє визначити чутливість людини до конкретних молекул-алергенів, а не лише до їхніх сумішей. Наприклад, встановити, що людина реагує не тільки на пилок певної рослини, а й на конкретний білок у цьому пилку.
Сережки вільхи та її пилкове зерно під мікроскопом
– Така діагностика є недешевою, і не всі можуть собі її дозволити. Проте запит на неї значно зріс. Алергологи були здивовані, але вирішили, що причиною такого зростання є постійний стрес, який також є прямим наслідком війни. На його тлі загострюється велика кількість захворювань. Перш за все, це стосується серцево-судинних захворювань, розладів нервової системи, але й алергії також, – пояснює Родінкова.
Сережки ліщини та її пилок під мікроскопом
До того ж, до погіршення якості повітря через суто воєнні фактори у відносно мирних містах можуть додаватися екологічні проблеми, спричинені роботою певних підприємств, техногенними інцидентами та значною кількістю транспорту. Вікторія Родінкова вважає, що влада на всіх рівнях недостатньо уваги приділяє питанням екології, особливо з огляду на війну. Тому в країні не вистачає природоохоронних зон та зелених зон у містах, які могли б виконувати роль очисників повітря.
– Це відбувається на тлі значних кліматичних змін, які погіршують навіть стандартну, мирну, ситуацію. Насамперед йдеться про ліси. Заліснення, зокрема на Вінниччині, значно менше, ніж це вимагається для Лісостепової зони. Фактично, площа лісів не збільшується, а це – легені природи, – зазначає докторка біологічних наук.
ЗАМІСТЬ ЛІСІВ – ЗАРОСТІ АМБРОЗІЇ
Вона зауважує, що особливо складною є ситуація на півдні та сході країни, де ліси горять внаслідок бойових дій.
– Я взагалі не уявляю, як там природа відновлюватиметься, за скільки років, і що ми отримаємо. Адже в будь-якому разі сформується новий біоценоз на місці того, що існував раніше. І він з точки зору свого природного функціонування та типу розвитку явно не буде кращим, ніж коли там ріс ліс. Тому що ця територія може перетворитися на степ, або навіть відбуватиметься її опустелювання.
Раніше ми пишалися тим, що на території України розташована найбільша європейська пустеля – Олешківські піски. Це вельми сумнівний привід для гордості. Тому що через порушення екологічної рівноваги, яке відбувається в зоні бойових дій, території, несприятливі для життя людини, будуть збільшуватися. Власне, вже збільшуються, – констатує Вікторія Валеріївна.
Крім того, додає вона, на такі деградовані ґрунти потрапляє амброзія – рослина, яка вважається одним із найсильніших алергенів у світі.
– До речі, амброзія масово поширюється на території, де тривають основні бойові дії, вже з першого року війни. Вона цвіте з кінця липня і аж до кінця жовтня. Наші захисники на передовій щодня контактують з амброзією, зі злаками чи полином. І якщо вдома, скажімо, у Києві, у них був невеликий риніт, тобто початкові стадії формування алергічної реакції, то в окопах вони отримують бронхіальну астму. І це ще один наслідок війни: значна частина українців змушена перебувати в тісному контакті з не зовсім здоровою природою. Це попри те, що навколо вибухи, пожежі та повітря, забруднене масою завислих частинок.
Тому з перших місяців війни ми з фінськими колегами розробили спеціальний прогнозний модуль рівнів алергенів і представили його військовим епідеміологам. Спочатку фінські науковці-розробники прогнозної системи пилку, до якої входить і Україна, заявили, що зробити окремий модуль для нашої країни неможливо. Але коли я пояснила, що він потрібен насамперед військовим, оскільки основна амброзія у нас – на півдні та на сході, закордонні колеги зробили неможливе. І тепер цим прогнозним модулем можуть користуватися всі охочі, – зазначає Родінкова.
НЕБЕЗПЕЧНІ ВИХЛОПИ Й ДЕРЕВА
Утім, навіть на відносно мирних територіях існує постійне джерело забруднення повітря, і це – транспорт. Причому наявна кількість дерев у містах вже не справляється з очищенням повітря, яке забруднює щоразу більша кількість автомобілів. Йдеться не лише про ті, що працюють на бензині чи дизелі, а й про значно безпечніший електротранспорт, який не виробляє вихлопних газів. Однак і від нього в повітря потрапляють частки шин, які відшаровуються під час тертя коліс об асфальт.
Вікторія Родінкова
– До речі, тут також виникає питання безпеки для здоров’я дітей, яких мами возять у візочках фактично на рівні вихлопних труб. Для малюків це надзвичайно небезпечно, тому що легені тільки формуються, і дихальна система дітей особливо чутлива в цьому віці, а самі вихлопи – токсичні. Змалечку формуються і алергічні реакції, – наголошує Вікторія Валеріївна.
До того ж, каже вона, окрім безпосередньої шкоди здоров’ю людей, хімічне забруднення впливає ще й на рослини-алергени.
– Зараз дуже багато досліджень, які доводять, що алергенний пилок рослин стає більш агресивним в умовах забруднення. І що, наприклад, підвищені рівні вуглекислого газу призводять до того, що амброзія довше виділяє пилок, – пояснює вона.
Тому, наголошує, усі ці компоненти взаємопов’язані, отже, проблеми екології потрібно вирішувати комплексно. Зокрема, створювати критично важливі для міст зелені зони, навіть якщо контакт із певними рослинами небажаний для людей з алергією.
– Незважаючи на загрози для таких людей, зелена зона повинна існувати. Тому що алергени, окрім злаків, цвітуть не так уже й довго – декілька тижнів. Є, правда, проблема з ще однією групою дерев: вільхою, ліщиною, березою. Вони є родичами. Зараз дуже активно цвітуть вільха та ліщина, і в них однакова група алергенів. Люди, які зараз реагують на них, потім страждатимуть під час цвітіння берези. І це сумарно виходить дуже тривалий період.
Тому тут є своя стратегія: згаданих дерев у містах не рекомендують висаджувати у великій кількості. Як і граба, до речі. І тому алергологи та аеробіологи тепер радять біорізноманіття: у місті мають рости різні дерева для того, щоб не формувалася критична маса алергенного пилку від дерев одного виду, – пояснює науковиця.
Також, з огляду на небезпеку для людей з алергією, вона радить обережно ставитися до створення у містах модних нині луків замість традиційних газонів. Принаймні, скошувати злаки, які на них ростуть і цвітуть з травня до початку серпня. А через кліматичні зміни деякі – і до кінця вересня.
– До того ж, зараз в Україну активно завозять тропічні злаки. За складом алергенів вони дещо відрізняються від злаків помірного поясу, але ми бачимо, що в нас дуже багато людей вже мають алергію і на них. І якщо їх надалі висаджуватимуть, рівень алергізації буде зростати. А головне, що сезон алергії продовжиться, бо тропічні злаки можуть цвісти пізніше за наші. Наприклад, цинодон пальчастий, або свинорий. Його природний ареал до 2014 року обмежувався межею Одеської області, а тепер він поширений уже по всій країні, – розповідає Родінкова.
Окрім того, каже вона, на тлі зростання забруднення повітря небезпечними для алергіків стають рослини, яких раніше вважали нейтральними.
– Такий приклад існує, я знаю про нього від своїх європейських колег, і він до нас «насувається»: це рослини родини кипарисових. До неї належать не тільки кипарис, а й кипарисовики, ялівці, туї. Раніше вони були взагалі не алергенними, а потім саме через антропогенний фактор теж стали небезпечними і тепер є одним із основних алергенних чинників у Середземноморському регіоні. Їх багато завезли в Україну й активно використовують в озелененні. Ми рухаємося до субтропічного клімату, де кипарисові добре почуваються. Вони адаптуються і надалі поширюватимуться в нас уже самостійно, – застерігає біологиня.
АЛЕРГІЧНІ «ВИСОКІ СЕЗОНИ»
Що ж стосується ситуації з цвітінням рослин-алергенів цієї весни, то воно розпочалося дещо пізніше через холодну зиму. Це означає, що процеси, які мали б тривати тривалий час, відбуваються за кілька днів, і рослини виділяють дуже високу концентрацію пилку.
– Зверніть увагу, що саме зараз масово цвіте вільха. Вона переважно росте біля водних об’єктів. А ще ліщина, яка росте і в лісах, і в приватних садибах, також її вирощують заради горіхів у господарствах. Вони «родичі» і посилюють дію одна одної, – підкреслює Родінкова.
Вона наголошує, що сезон високої алергії розпочався і триватиме, змінюючись відповідно до того, які рослини цвістимуть і виділятимуть пилок. Переважно піки сезону – це кінець березня – початок квітня, а залежно від погодних умов (температури, дощів) – і до середини квітня.
– Мабуть, ви помітили, що в нас спостерігається тенденція до тропікалізації клімату – у червні, частково у травні – сезон дощів. Тоді з повітря вимиваються алергени, їх концентрація зменшується. Але в той період закінчують цвісти дерева і починають виділяти пилок злаки. Зараз ці сезони накладаються один на одного: через зміну клімату цвітіння берези подовжується, а злаки починають цвісти набагато раніше.
Якщо, наприклад, людина реагує тільки на пилок берези, то після завершення цвітіння цього дерева вона вже може жити спокійно. Але в нас приблизно 40 відсотків людей з алергією чутливі (сенсибілізовані) до всіх основних груп алергенів – і до дерев, і до злаків, і до амброзії. Утім, у скількох із них алергія проявляється клінічно – це інше питання, – каже науковиця.
ЧУТЛИВИЙ – ЦЕ ЩЕ НЕ АЛЕРГІК
Вона пояснює, що необхідно розрізняти сенсибілізацію та алергію, тобто чутливість до певних алергенів та клінічні прояви хвороби – коли печуть очі, вони сльозяться, турбує нежить або розвивається астма.
– Ось у мене немає клінічної алергії, і в мого сина, наприклад, теж. Але коли я роблю тест, бачу, що в нього вже сформована сенсибілізація, тобто алергічна чутливість, до дуже багатьох чинників. Але вона може ніколи не проявитися! Та маємо реальний випадок, коли в сусідній з пацієнткою будинок влучила ракета, і її сенсибілізація до собак на тлі стресу почала проявлятися симптомами алергії до цих тварин, – пояснює Родінкова.
Отже, якщо у вас вже є алергія, будьте на зв’язку зі своїм лікарем. Він порекомендує, які пігулки приймати проти алергії, пояснить, які ліки вживати до, а які протягом високого сезону. Зокрема, запропонує взимку алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ). Це коли людині вводять малі дози алергену для того, щоб її імунна система тренувалася і, скажімо, під час цвітіння рослин не реагувала на нього.
– І це єдиний метод лікування алергії. Бо коли ми приймаємо антигістамінні пігулки – це боротьба із симптомами. Але вже існують також пігулки для АСІТ-терапії. Класичний її метод – ін’єкції, але в Україні, окрім АСІТ-таблеток, вже доступні спреї для АСІТ, – пояснює Вікторія Валеріївна.
Також вона рекомендує під час сезону високої алергії бути обережним під час перебування поза містом. Бо хоча там повітря загалом чистіше, алергенного пилку не бракує.
Крім того, необхідно стежити за алергопрогнозом, який попереджає про зміни концентрації алергенів не лише в певні дні, а й години.
Вікторія Валеріївна каже, що в такі періоди алергікам краще менше контактувати з довкіллям, зачиняти вікна і за потреби не соромитися носити маску. Також потрібно після повернення додому мити голову, промивати ніс спеціальними назальними спреями. А також обов’язково змінювати взуття в приміщенні, проводити вдома вологе прибирання і користуватися пилососами з HEPA-фільтрами, здатними очищувати повітря і від мікроскопічних частинок, якими є алергени.
Спілкувалася Антоніна Мніх
Фото авторки та з архіву Вікторії Родінкової
Ліс Медицина Вінниця Здоров’я Алергія Рослини Війна з Росією Університет Довкілля
Источник: www.ukrinform.ua