Ціни на нафту зростають через ескалацію на Близькому Сході та ультиматум Трампа Ірану 23.03.2026 09:50 Укрінформ Вартість нафти в понеділок, 23 березня, демонструє коливання, оскільки трейдери оцінюють наростаючі погрози з боку США та Ірану щодо енергетичних об’єктів, зважаючи на вивільнення мільйонів барелів іранської нафти, що транспортується морем, після тимчасового призупинення санкцій Вашингтоном.
Як передає Укрінформ, про це інформує Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent піднялися в ціні на 65 центів, досягнувши 112,84 долара за барель станом на 06:46 за київським часом у понеділок. Американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) коштувала 98,75 доларів за барель, подорожчавши на 84 центи. Обидва контракти на початку торгів втратили понад 1 долар США.
Спред між Brent і WTI, що перевищує 13 доларів, є найширшим за останні роки.
«У найближчій перспективі ринкові настрої щодо нафти можуть змінюватися під впливом погроз та риторики, але загальний напрямок залишатиметься за активністю нафтових потоків на Близькому Сході», – зазначила Вандана Харі, засновник Vanda Insights.
Президент США Дональд Трамп у суботу заявив про намір знищити іранські енергетичні об’єкти, якщо Іран не звільнить Ормузьку протоку протягом 48 годин. Водночас спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф повідомив у соціальній мережі Х, що критична інфраструктура та енергетичні потужності на Близькому Сході можуть зазнати «незворотних руйнувань», якщо іранські енергетичні об’єкти стануть мішенню атаки.
«Це, безумовно, свідчить про подальше загострення конфлікту, а отже, і про зростання цін на нафту. Проте деякі помилково вважають, що Іран може піти на поступки», – прокоментувала Амріта Сен, засновник Energy Aspects.
За її словами, Трамп намагається продемонструвати свою здатність до ескалації, що може призвести до «випаленої землі» для інфраструктури Перської затоки.
У понеділок виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол назвав близькосхідну кризу «дуже серйозною» і більш значною, ніж сукупні нафтові шоки 1970-х років.
Бойові дії пошкодили ключові енергетичні об’єкти в Перській затоці та майже повністю зупинили судноплавство через Ормузьку протоку, через яку проходить приблизно 20% світового обсягу нафти та зрідженого природного газу. Аналітики оцінюють зниження видобутку нафти на Близькому Сході в діапазоні 7-10 мільйонів барелів на добу.
Окрім того, Іран оголосив форс-мажор на всіх нафтових родовищах, що розробляються за участю іноземних компаній, повідомляє Reuters.
Видобуток на нафтових підприємствах Basra Oil був зменшений з 3,3 мільйона барелів на добу до 900 тис. б/д, заявив міністр нафти Іраку Хаян Абдель-Гані. Тим часом індійські нафтопереробні заводи мають намір відновити закупівлю іранської нафти, тоді як нафтопереробні заводи в інших азійських країнах розглядають можливість аналогічного кроку.
«Виходячи не лише з натяків у висловлюваннях Трампа, а й із загальної сукупності його часто незрозумілих, а іноді й суперечливих заяв, ми бачимо прагнення покласти край конфлікту, а також зростаючу увагу до питання про відкриття Ормузької протоки», – зазначила Харі.
Вона додала, що поки залишається нез’ясованим, чи будуть погрози атакувати енергетичну інфраструктуру Ірану «ефективними, доки Іран зберігатиме спроможність завдавати ударів у відповідь по сусідніх країнах».
Як повідомляв Укрінформ, Ірак оголосив форс-мажор на всіх нафтових родовищах, що розробляються за участю іноземних компаній, після того, як військові дії в регіоні порушили морські перевезення через Ормузьку протоку, що призвело до припинення більшої частини експорту нафти з країни.
Фото: Freepik
Іран Нафта Трамп Близький Схід Перська затока Ормузька протока
Источник: www.ukrinform.ua