Містичний фільм жахів “Конотопська відьма” з національним забарвленням, чия презентація відбулася 22 серпня, багатьма епізодами викликає потрясіння, а непослідовностями в сюжеті — безліч запитань.
Related video
Другу спробу створити український містичний жах важко назвати успішною. Основу сюжету частково запозичили з мультфільму “Мавка. Лісова пісня”: там було збройне вторгнення в ліс, а Мавка чарівним шляхом помстилася воякам. Тепер це — жорстка версія, ліс — конотопський, а вояки — російські загарбники. Проте, ніхто не чекав, що настільки “жорстко” — з поїданням свіжих вирваних сердець і розвішуванням нутрощів на деревах. А також купою кліше, розбіжностей у сюжеті та відвертої нісенітниці. При цьому, про саму чародійку — ми майже нічого не довідалися. Фокус досліджує наскільки новому фільму не вистачило міри та смаку і чи є в ньому хоч щось позитивне.
Першою спробою створення українського містичного жаху є дебютна стрічка Любомира Левицького “Штольня” (2006). Але тоді режисер тільки починав свою професійну діяльність і мав обмежений бюджет. Згодом Левицький реабілітувався з цілком успішним містичним трилером “Тіні незабутих предків” (2013). Місце хорору на українському ринку, як і раніше, було вільним і його вирішили заповнити. “Конотопську відьму” знімала впливова команда кінокомпанії Film.Ua: знана продюсерка Ірина Костюк (“Мавка. Лісова пісня”, “Скажене весілля”) і один з найкращих національних сценаристів — Ярослав Войцешек (“Сторожова застава”, “Захар Беркут”, “Пульс”, “Мавка”). Для режисера Андрія Колесника, який до цього знімав серіальне “мило” це дебют у повному метрі.
Прикидалася звичайною
За фабулою живе собі приваблива, вродлива дівчина Олена (Тетяна Малкова). І не сама, а з прекрасним, мускулистим хлопцем Андрієм (Тарас Цимбалюк, відомий за “Спіймати Кайдаша”). У них любов, як на рекламному плакаті. Увесь блискучий набір: нова квартира, чудові меблі, кумедний французький бульдог і палкі поцілунки.
Коханий часто приходить з шикарними букетами, вечеря при свічках. Інтим — досить детально показаний, але теж як картинка. На ідеальному тлі одна темна пляма — Олені приснився жахливий сон. Вона навіть тітці (Олена Хохлаткіна) телефонувала — за порадою.
Але в цілому все було чудово у них в Конотопі — до 24.02.2022. Після окупації міста молоді люди вибираються звідти на машині і вирішують їхати через ліс — до тієї ж тітки Олени. Їх зупиняє загін навіжених російських окупантів. Ті намагаються забрати машину, а людей — у сміття. Але Андрій вб’є когось пострілами з пістолета, когось переїде машиною: хлопець виявився молодець. Однак у тітки біля будиночка з’ясовується, що Андрія смертельно поранили автоматним вогнем… Це не спойлер — все це є в трейлері й автори зазначають в анонсах, що відьма, після вбивства коханого, починає за нього мститися.
Відьма Олена виходить на стежку війни з російськими окупантами
Уся стрічка — це роздуми на тему відплати російським окупантам. Будова картини нагадує “Мавку. Лісову пісню”, коли сталося збройне вторгнення в ліс, а Мавка магічним способом, перетворившись на вогняний вихор, розганяє ворогів. А тут ніби жорстка версія цього, що помітно навіть з трейлера “Конотопської відьми” (див. нижче), який за 2 місяці набрав рекордні 950 тис. переглядів. Проте ніхто не передбачав, що вийде настільки “жорстко”.
У трейлері є кадр, як Олена поїдає якийсь кривавий шматок м’яса — я думав, це якась частина чаклунського обряду. Але навряд чи можна було припустити, що це виявиться — вирване серце окупанта. На Заході подібний жанр називається сплеттер (“розбризкує”) — це коли до 80% фільму криваве насильство. Є примітивні сплеттери, як “Пила”, а є такі, що вважаються класикою, як “Від заходу до світанку”, де темні містичні сили нищать чужинців-злочинців.
А тут російські окупанти — нариваються на небезпечну відьму. Але інформації про неї — обмаль. Зазначено тільки, що їй тисяча років. І що вона врятувала свою тітку під час Другої світової. Що вона робила цю тисячу років? Чиї серця були в її раціоні харчування?Олена казала, що за цей час “бачила десятки воєн”. Чому ж ця війна стала для неї таким потрясінням?
З кожною смертю супротивника Олена стає все більш моторошною, жінкою все більше заволодіває, за її словами, якийсь Морок. Про нього дуже мало відомо зі слов’янської міфології, на малюнках він схожий на злого сивобородого діда, але у фільмі — нічого такого немає, а тільки якісь чорні руки-щупальця і темна рідина.
З кожною новою жертвою — Олена стає все страшнішою Вичерпні характеристики ворогів
Проте про окупантів нам розповідають багато: їхні вдачі, вподобання, національні особливості. Вони прості персонажі, але — цілком реальні. Один хлопець (найменш огидний) — навіть наполовину українець. Виникає дивна ситуація: про головну героїню ми дізнаємося значно менше, ніж про другорядних супротивників.
Вже багато скарг (від жінок, переважно), що немає застереження на початку стрічки про зґвалтування, яких тут два. І деякі критики навіть зараховують кіно не до жанру splatter, а до torture porn — це більш жорстокий вид сплеттера. Можливо, але проблема не тільки і не стільки в цьому. Окрім шаленої натуралістичності, у фільмі дивні логічні недоліки.
Наведу лише один приклад для ясності. У ролику видно порожню могилу і три криваві сліди, що йдуть від неї. І дерево зі шматками трупів. Ці трупи перетягнула якимось чином Олена. Навіщо? Мабуть, пастка? Загін окупантів наближається до дерева зі шматками. І що? Вороги бачать вдалині постать відьми і — стріляють. Я, звичайно, думав — це фантом: магія ж. Але окупанти там знаходять сліди крові. А далі, вже в хатинці, Олена просить тітку витягнути зі спини кілька десятків куль. Тобто трупи потрібно було перетягнути, щоб викликати потім вогонь на себе? Якась не надто вдала комбінація, чи не так?
Це нагадало епізод з нещодавнього фантастичного бойовика “Бордерлендс”, коли героям потрібно було пройти непомітно біля банди відморозків. Робот Залізяка, схожий на відро з фарою, сказав, що шансів немає — за математичною теорією ймовірності. “А на живця?” — йому заперечили бойові товариші і промовисто подивилися на нього. Далі сцена, як Залізяка щось “затирає” бандюганам, а ті його уважно слухають, поки герої проходять за їхніми спинами. Потім робот посилає злочинців куди подалі, і ті від щирого серця хвилин 5 гатять по ньому з усієї зброї, що у них є. А потім Залізяка, зітхаючи, викидає з себе десятки куль, бідкаючись спільникам, що тепер він як решето. Але в цьому епізоді — абсолютно зрозумілий задум маневру. А ось навіщо Олена змусила в себе стріляти — на совісті авторів кіно.
Однак я все-таки знайшов один важливий позитивний момент у картині. Так він теж нагадує в чомусь фінал “Мавки. Лісової пісні”, сценарій до якої писав все той же Войцешек. Там треба було вивести Мавку з бойового — вогняного стану. Для цього знадобилася сопілка Лукаша — він заграв і головна героїня вийшла зі свого вкрай небезпечного (зокрема й для себе) стану, коли вона спалювала все навколо.
І тут теж буде — непередбачувана розв’язка. Якщо вас не налякало все вищезазначене, гадаю, фінал сподобається. Особисто мені він дуже сподобався. Загалом — початкова ідея про те, щоб народній помсті надати риси містичного жаху через образ конотопської відьми, гарна, шкода, що авторам не вистачило смаку, міри та винахідливості в її втіленні.
Трейлер фільму "Конотопська відьма"
Источник: www.focus.ua
