Нещодавно ми писали про кардинальний поворот у житті родини, яка працювала у міжнародній компанії, покинула її й зайнялася фермерством на Полтавщині. А ось нова історія молодої й амбітної жінки. Абсолютно непередбачувана власниця столичних Авторської студії Маргарити Козаченко та студії макіяжу «Face Art Stylist», очільниця ГО «Громадської міжнародної асоціації іміджу та стилю «Сілует», б’юті-майстриня вищої категорії з європейською освітою, вона практично щомісяця сім років поспіль проводила майстеркласи у модних салонах по всьому світу. То в Дубаї, то в Парижі, то в Римі, то в Марокко, то в Швейцарії, то десь у Азії…
А сьогодні ми розмовляємо з відомою у всьому світі фейс-стилісткою Маргаритою Козаченко про… личинки мухи чорної львинки, яка, поїдаючи пташиний послід, перетворює його на органічне добриво. Маргарита задоволена, бо вже домовилася з львівськими поставниками корисних личинок про покупку, тож незабаром послід з її перепелиної ферми буде піддаватися такій переробці й з нього виходитиме екологічний компост — прекрасний матеріал для вирощування будь-яких рослин.
Знахідка для алергіків та гіпертоніків
Паралельно бізнес-пані вирішує питання переробки кісток на екологічний корм для собак. Заради цього збирається придбати спеціальну установку.
ВІДЕО ДНЯ
— І тоді наша ферма матиме замкнутий виробничий цикл, — хвалиться моя співрозмовниця, даючи інтерв’ю за кермом автівки, поки їде до Києва. Тепер вона півмісяця займається бізнесом краси, а решту часу проводить у Вовнянці Миргородського району на Полтавщині, де народилась, де живе її мама і де вона понад рік тому заснувала сімейну екоферму «Перепілочка».
— До речі, коли я тільки розпочала нову справу, досить багато моїх давніх клієнток з Києва мене тоді надзвичайно сильно підтримали, за що я їм дуже вдячна, — говорить Рита. — Вони повністю розкупили тушки першого забою. Наступні три місяці ми навіть не могли задовольнити всі замовлення. Споживачі були дуже задоволені, рекомендували нас своїм знайомим. І це «сарафанне радіо» стало потужною рекламою, завдяки якій наш товар ніколи не залежується. За цей час постійні покупці звикли до того, що асортимент нашої продукції постійно розширюється й завжди з нетерпінням чекають на новинки.
М'ясо перепелів і звичні рябенькі перепелині яйця у харчуванні — це банально, переконана Маргарита Козаченко. Задумуючи свій новий бізнес, вона хотіла дивувати українців асортиментом екологічної продукції.
РЕКЛАМА
Нагороди «Перепілочки» Маргарити Козаченко
Тож «Перепілочка» з Вовнянки постачає переважно у столичні магазини, еколавки та ресторани навіть яйця в екологічних упаковках, виготовлених зі шпону та картону. Ціна такої упаковки — 15 гривень. Це зменшує прибуток виробника, але додає покупців, збільшує цільову аудиторію, якщо говорити мовою маркетингу. Бо між натуральним матеріалом і пластиком при однаковій ціні товару люди віддають перевагу екопакуванню.
РЕКЛАМА
Читайте також: «Роби своє, тримайся за те, у що віриш, будуй свій храм»: письменниця Людмила Калабуха про бізнес під час війни
Ціна двох десятків яєць — 78 гривень. Але яйця в упаковці не прості, а наполовину… блакитні.
— Ми єдині в Україні, хто постачає на ринок перепелині яйця в лоточках на 20 штук, з яких десять коричневих і стільки ж блакитних, — каже Маргарита. — Щоб розвести американську яєчну породу «Селадон», яка дає яйця незвичного кольору, я особисто їздила за репродуктивним матеріалом аж у Париж. Там мене звели з фермером міжнародного рівня, який мав цю популяцію перепелів, і я придбала в нього 200 штук яєць — по чотири євро за одне. З них, якщо не помиляюся, вилупилося близько тридцяти пташенят — «Селадон» надзвичайно складна в інкубації порода, у неї малий відсоток виживання. Але цього було достатньо для того, щоб потихеньку розвести перепілок, які несуть блакитні яйця. Ми добилися стовідсоткового виживання молодняка і щомісяця збільшуємо популяцію.
РЕКЛАМА
Маргарита Козаченко пишається своїм новим бізнесом і планує його розвивати
— А в чому особливість цих яєць?
— Вони містять особливий фермент, який виводить токсини у більшій кількості, аніж інші яйця, тому для алергіків просто незамінимі. Я перевірила це на собі. Як і багатьох майстрів індустрії краси, що вимушені вдихати випари хімічних реактивів, мене мучила алергія. Випиваючи щоранку натще по чотири яйця, вже через кілька місяців забула про неї.
Як стверджують розробники підвиду, за систематичного вживання яєць породи «Селадон» можна також суттєво зміцнити імунітет, покращити зір, відчути приплив енергії та сил, швидко відновити організм після хвороб, знизити артеріальний тиск, покращити обмін речовин.
Читайте також: Від бронежилетів до вечірніх суконь: як дизайнерка на кріслі колісному створила власний бренд під час війни
Своєю температурою всі перепелині яйця вбивають мікроби, тому ніколи на бувають заражені сальмонелою. Вони багаті вітамінами A, B1, B2, В12, магнієм, калієм, фосфором, залізом та іншими мікроелементами. Містять більше білка, ніж курячі яйця. Селен у їхньому складі корисний для щитовидної залози, вітамін В12 важливий для кровоносної системи, а холін покращує роботу нервової системи. Їх вживають при проблемах зі шлунком (гастритах, виразках).
Я особисто лікую ними себе й дитину при вірусних захворюваннях. Дуже допомагають.
Перепелині блакитні яйця
«Маринуємо під гриби, коптимо під сулугуні, сушимо на снеки»
Та, окрім користі для здоров’я, перепелині яйця ще й просто смачна страва. В залежності від приготування, вони іноді нагадують сир, а іноді мариновані шампіньйони.
— Ми пропонуємо споживачам варені яйця в маринаді, — розповідає Маргарита. — Рецепт простий: відварити яйця протягом двох хвилин, очистити й на добу покласти в маринад. У нас маринадів п’ять видів. Мені, наприклад, найбільше смакують з корицею чи часником, який додає гостроти. Такі яйця дійсно схожі на мариновані гриби.
Хіт наших продажів — варені яйця холодного копчення. Після того, як вони прокоптяться протягом 8 годин, їхній смак нагадує сулугуні. Їх часто замовляють на подарунки та банкети.
Ще ширший вибір м’яса перепелів та продуктів з нього. Екоферма має власний переробний цех, де тушки коптять, перекручують на фарш, паштет, тушкують у власному соку. До речі, фарш і паштет іде на вареники, пельмені й млинчики, які кухарки ліплять на місці. А м'ясо у власному соку умліває у відреставрованій сільській печі…
Перепілки копчені з ферми Маргарити
Особливим попитом користуються снеки — висушене в дегідраторі й замариноване дієтичне філе перепелів. Вони малосолені й малоперчені, тому це швидкий і дієтичний перекус для дітей. А в умовах відключення світла просто знахідка. Пивні лавки також із задоволенням беруть снеки.
Все це ексклюзивна продукція, відповідно, дорога. На неї треба ще знайти споживача. Наразі нашими великими споживачами є переважно київські ресторани, еколавки, магазини з власною кухнею і просто магазини, куди ми організовуємо доставки.
Читайте також: Пішов на війну, коли молодшим двійнятам було по вісім місяців: ветеран з дружиною, у яких п’ятеро дітей, відкрили дитячий клуб раннього розвитку
Мати власну крамницю досвідченій бізнес-вумен поки що не по кишені.
— На жаль, багато вітчизняних виробників не заморочуються стосовно вигляду продукції, яку постачають на ринок, — констатує Маргарита. — А комусь це дорого, бо мають великі обсяги. Я ж вибрала європейські стандарти, хай навіть іноді десь із-за цього отримую менші доходи. Скажімо, тушки ми обов’язково вакуумуємо. Навіть якщо у нас замовили три тушки, з яких одразу ж щось готуватимуть. Адже вакуум-пакет захищає товар від шкідливих зовнішніх впливів і забезпечує зберігання до двох тижнів без зміни смаку і ваги. А перед цим охолоджуємо м'ясо протягом 12 годин, щоб нейтралізувати всі мікроби.
Вакуумоване перепелине м’ясо
— Рито, а процес забою птахів — це автоматизований процес? Я до того, як ви його переживаєте?
— Ні, цим займається одна з робітниць. Щодня вона відрізає голови 350 птахам, які досягли 45-денного віку. У неї до цього прагматичне ставлення. Каже, вони для цього росли. А я спочатку навіть виходила з двору, щоб не бачити. Я ж перепелятам, як мати: часто сама дістаю їх щойно вилупленими з інкубатора, ночі провожу біля них… Звісно, у мене рука не піднімається їх зарізати.
— А яйця теж вручну обчищаєте?
— Уявіть собі, так. Забарний процес. Хоча для цього існують спеціальні пристрої, але я ще їх не придбала.
Фазани, цесарки й страуси приваблять «зелених» туристів
Менш ніж за рік після відкриття екоферма Маргарити Козаченко збільшилась удвічі. Нині на ній вирощується майже 5,5 тисяч перепілок 8 порід.
Жінка відкрила цей бізнес у період повномасштабної війни, маючи на руках маленьку донечку, навіть не повідомивши про свої наміри чоловікові.
— Просто одного ранку прокинулась у маминій хаті й сказала: «Їду в Миргород домовлятися за перепелині клітки». Мама почала, звісно, збивати мене, мовляв, що я таке придумала, це дуже дорого. Але мене ніщо не могло спинити, бо перепелиною фермою я марила років сім до цього. Перепілки мені подобались візуально, і я люблю їхнє м'ясо. До того ж, я донька фермера. Ще коли був тато живий, він пропонував мені розпочати власну справу на землі, готовий був віддати велику площу землі, ангари. Але в мене були контракти у Дубаї і Марокко, я тоді не могла.
А тут, дивлюся, у Вовнянці жінки без роботи, у багатьох чоловіки воюють, а в них на руках діти чи старенькі батьки. Чоловіки повертаються додому з пораненнями. Багато хто занепав духом. І якось само собою в мене виникло бажання зайняти односельців роботою. Дати рідній Вовнянці друге дихання. Виявилось, саме для цього моменту я й притримувала 12 тисяч доларів…
Читайте також: Американки завжди повертаються до українських майстринь манікюру й залишають хороші чайові: історія успіху полтавки, яка вважала себе безталанною
Рита знайшла на базарі в Миргороді жінку, яка торгує перепелами. Та, побачивши, як у молодої підприємиці горять очі, не тільки продала їй клітки, а ще й проінкубувала 200 яєць.
— Чесно сказати, я розраховувала на п’ятдесят, і що робити з двома сотнями малечі, не знала, — усміхається Маргарита. — Але та жінка поділилась своїми секретами розведення птиці. Хоча й до того я багато читала на цю тему.
Невдовзі новоспечена фермерка зрозуміла, що одного сараю на батьківському подвір’ї для її поголів’я перепілок мало. Тож придбала неподалік закинуте обійстя. Відновила хату й піч у ній, відремонтувала старі сараї, розпочала будівництво нового. Незабаром завершить будівництво сучасного переробного цеху за всіма стандартами.
— Наприкінці минулого року я виграла грант, 100 тисяч гривень, у благодійного фонду «МХП-Громаді», — розповідає Маргарита. — Гроші пішли переважно на придбання млина й гранулятора. Тепер у нас власні комбікорми, в екологічності яких не сумніваємось. Раціон перепілок, до речі, складається з дванадцяти видів зернових, які змішуються у певному відсотковому співвідношенні. Спеціально для малечі, підлітків і материнського стада. Зерно для комбікормів ми вирощуємо на власних полях, які підживлюємо перепелиним послідом.
Її бізнес-ідея перемогла також у грантовому конкурсі від «L'Oréal Paris» у номінації «Жінки, які очолили свій бізнес під час війни». 650 тисяч гривень підприємиця вклала у відбудову забійного цеху, пробиття свердловини, підведення комунікацій до приміщень та каналізації. Грошей вистачило також на два додаткових інкубатори, дві морозильні камери, вітринний холодильник, газову плиту.
Читайте також: Як добре нагріти житло і не вчадіти: секрети пічниці з 50-річним стажем
Першу морозильну камеру й значну кількість кліток Маргарита придбала за перший грант від держави (250 тис. грн), коли тільки налагоджувала бізнес.
Сьогодні продуктивність екоферми — 500−600 яєць щодня й 350 тушок вагою від 350 до 450 грамів, залежно від породи.
Частину яєць фермерка реалізує місцевим пенсіонерам за соціальною ціною, а частину роздає безоплатно — родинам, у яких хтось воює чи воював або загинув.
На фермі зайнято дев’ятеро місцевих мешканців: 3 жінки і 6 чоловіків. Двоє з чоловіків мають інвалідність, одна жінка — мама 4-х дітей.
Маргарита (друга праворуч) зі своїм колективом
Віднедавна на екофермі з’явилися кури й качки. Навесні господарка планує завести ще фазанів і цесарок. А також п’ять страусів. Бо має намір розвивати зелений туризм.
Ну, я ж говорю, що ця амбітна жінка абсолютно непередбачувана…
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що буває, коли військовий береться за яйця — учасник українсько-російської війни створив одну з найбільших гусячих ферм в Україні.
Фото надані Маргаритою Козаченко
