Вчені розповіли про стиль життя трипільців © PLoS One Дослідникам вдалося пролити світло на життя та смерть давніх людей.
Група вчених з України та Німеччини провела дослідження людських останків, виявлених часів Трипільської культури, виявлених у селі Косенівка Черкаської області. Тут існувало поселення, яке датується 3700-3600 роками до нашої ери. В результаті дослідники змогли пролити світло на життя та смерть представників Трипільської культури, повідомляє Sci News.
Трипільська культура – неолітична культура, яка зародилася в Україні між річками Серет та Буг, а потім поширилася на південь до сучасних Румунії та Молдови. Культура характеризувалася розвиненим сільським господарством, металургією, гончарною справою, складною архітектурою та соціальною організацією.
Трипільське суспільство було матріархальним, жінки очолювали домашнє господарство, займалися землеробством і виготовляли кераміку, текстиль та одяг. Полювання, утримання свійських тварин та виготовлення знарядь праці були обов’язками чоловіків.
“Незважаючи на величезну кількість артефактів, залишених трипільцями, археологи виявили дуже мало людських останків. Через це багато аспектів життя цього давнього народу досі залишаються нерозкритими”, – заявила Катаріна Фукс із Кільського університету.
Під час нового дослідження вчені вивчили стародавнє поселення біля Косенівки. Воно складалося з кількох будинків та унікально тим, що містило людські останки.
Серед руїн будинку було виявлено 50 останків, які належать щонайменше семи людям. Це були діти, чоловіки та жінка, які, ймовірно, колись жили у цьому будинку. Останки чотирьох людей були сильно обпалені.
Вчені проаналізували вуглець і азот, присутні в кістках, а також у зернах та останках тварин, знайдених на місці, і дійшли висновку, що м’ясо становило менше 10% раціону місцевих жителів. Це узгоджується з аналізом зубів, виявлених тут, на яких було знайдено сліди зношування, що вказують на пережовування зерна та інших рослинних волокон.
Те, що основну частину раціону трипільців становили рослини, підтверджує думку про те, що велика рогата худоба в цій культурі використовувалася в основному для удобрення полів та виробництва молока, а не м’яса.
«Останки скелетів — це справжні біологічні архіви. Хоча дослідження трипільських суспільств та умов їхнього життя в найстаріших міських спільнотах Східної Європи залишатиметься складним завданням, наш «випадок Косенівка» ясно показує, що навіть невеликі фрагменти кісток надають велику допомогу. Об’єднуючи нову остеологічну, ізотопну, археоботанічну та археологічну інформацію, ми забезпечуємо виняткове розуміння життя – і, можливо, також смерті – цих людей», — заявила Фукс.
Вчені також досліджували можливі причини опіків на кістках: пожежа або специфічна форма похоронного обряду. Обгорілі фрагменти виявили здебільшого в центрі будинку, тож попередні дослідження припускали, що його мешканці загинули у пожежі. Але в ході нового дослідження вчені вивчили кістки під мікроскопом і припустили, що загоряння відбулося невдовзі після смерті.
У випадку ж, якщо це справді була пожежа, вчені вважають, що деякі люди могли померти від отруєння чадним газом, навіть якщо покинули будинок. Аналіз також показав, що одна людина померла через приблизно 100 років. Це означає, що її смерть не пов’язана з пожежею, але від чого вона померла, неясно.
Крім того, було знайдено останки двох людей з незагоєними черепно-мозковими травмами, що порушує питання про насильницьку смерть.
Аналіз останків показав, що менше 1% покійних трипільців кремували та ще менше – ховали у будинках.
Нагадаємо, скелет, знайдений на кремаційному цвинтарі римської епохи в Бельгії, здивував археологів, коли вони виявили, що він насправді на 2500 років старший, ніж вони передбачали. Більше того, детальний аналіз останків показав, що скелет складається з кісток п’яти осіб, які жили з різницею близько трьох тисяч років.
