Народний депутат України, голова фракції «Голос», який системно займається питаннями ігрового бізнесу та коментує «боротьбу» з нелегальними онлайн-казино, подав до Верховної Ради законопроєкт, який створює спеціальні привілейовані умови для роботи в країні державних лотерей. Останні насправді ж мало чим відрізняються від решти ігрових майданчиків, належать приватним особам і так само функціонують онлайн без обмеження до них доступу.
ВІДЕО ДНЯ
Так, новий законопроєкт № 10101 з регулювання ринку гральних послуг, розроблений Ярославом Железняком та його очільником по комітету Данилом Гетманцевим, містить у собі приховані «дірки», що грають на руку частині операторів грального ринку. Зокрема, вказаний документ передбачає особливі умови для операторів державних лотерей. Вартість ліцензій для них, за задумом Железняка, має становити в десятки разів меншу суму, ніж для інших операторів ринку.
Так, як пояснює журналіст Сергій Лямець, тарифи за ліцензії для звичайних операторів грального ринку сьогодні перебувають на рівні:
ліцензія для казино у Києві — 80 млн грн на рік, в іншому місті — 40 млн грн на рік;
РЕКЛАМА
ліцензія онлайн-казино — 8,7 млн грн на рік;
ліцензія букмекера — 40 млн грн на рік;
РЕКЛАМА
ліцензія за проведення ігор у залі гральних автоматів — 10 млн грн на рік;
ліцензія на онлайн-покер — 6,7 млн грн на рік;
РЕКЛАМА
ліцензія на азартні ігри онлайн — 0,4 млн грн на рік;
щорічна плата за кожен стіл рулетки — 1,17 млн грн, інший, крім рулетки, — 0,6 млн грн;
щорічна плата за кожен гральний автомат у казино чи не у казино — 40 тис. грн;
щорічна плата за букмекерський пункт — 200 тис. грн;
За його словами, станом на 2023 рік робочий варіант для казино, за чинними законами, коштував 190 млн грн.
Для оператора ж державних лотерей, згідно з законопроєктом Железняка-Гетманцева, ліцензія на казино через механізм «лотерей» коштуватиме йому лише 18,8 млн грн на рік, що у 10 разів менше за вартість ліцензії для інших. Крім того, для держлотерей відсутні будь-які обмеження щодо кількості залів із гральними автоматами.
Варто зауважити, що «державні лотереї» в Україні, попри свою таку «назву», не мають із державою нічого спільного. Це цілком приватні бізнеси, і левову частку доходу з них отримують, відповідно, приватні особи.
«Щодо „лотерей“, то цей термін є юридичною обгорткою для будь-якого виду грального бізнесу, зокрема, для залу гральних автоматів. Як? Дуже просто. Ти крутиш колесо на комп'ютерній симуляції. Якщо тобі випав програш — вважається, що ти купив лотерею та програв. Якщо виграш — ти виграв у лотерею», — пояснює Сергій Лямець.
Норма про вартість ліцензій для лотерей у законопроєкті № 10101 не виписана прямою мовою. Вона замаскована пропозицією дозволити їм займатися тим самим бізнесом, що й інші оператори грального ринку. Всі ж решта умов роботи для лотерей мають працювати автоматично. У такий спосіб лобістку «дірку» в проєкті ЗУ помітити вкрай складно, особливо нефахівцю.
«Дірку» (у законопроєкті. — Ред.) приховано дуже талановито. Якщо ви не знаєте, що ліцензії коштують різних грошей, то ніколи не здогадаєтесь, що тут саме про гроші. Треба бути фахівцем у своїй справі, аби робити такі законопроєкти. Власне, пан Данило є фахівцем, цього ніхто не може заперечити", — пояснює журналіст і додає, що пільги для лотерей — не єдине проблемне місце аналізованого законопроєкту. Ще одною потенційною «діркою» є можливість операторам лотерей з інших країн працювати на ринку України.
Відповідно, часті заяви Железняка про необхідність боротьби з лудоманією, поки що ніяк не відображаються на його законотворчій діяльності. А от лобіювання інтересів певних бізнесів — очевидне.
Згідно з даними сайту ВР, законопроєкт № 10101 вже отримав схвальний відгук податкового комітету Гетьманцева-Железняка. Комітет рекомендував включити його до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України, прийняти у першому читанні, а доповідачем по ньому визначив, власне, самого Железняка.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що РНБО заборонила доступ військовослужбовцям до гральних закладів і онлайн-казино.
Фото Pixabay
