1 вересня: чому в українських школах досі не вистачає укриттів

Автор фото, VIACHESLAV RATYNSKYI Reuters

Підпис до фото,

У Києві минулого навчального року під час тривог школярі часто ходили у метро

Три роки поспіль виключно онлайн навчання і перспектива четвертого року дистанційки – таке чекає на учнів тисяч шкіл в Україні. Адже 1 вересня відкриються лише ті школи, які далеко від лінії фронту та кордонів з Білоруссю, і де є укриття.

А вони, як і минулого року, є не всюди. Хоча, за даними МОН та ДСНС, за рік кількість шкіл з укриттями в Україні збільшилася з 60% до 75%.

Ще понад п'ять тисяч шкіл в Україні потребують ремонту в сховищах чи будівництва їх з нуля.

Крім вже традиційних дискусій про те, чи безпечно йти до школи, чи краще вчитися онлайн, додалося обговорення – чому за майже два роки війни стільки шкіл досі не мають бомбосховищ. Хто і що заважає їх збудувати?

"Боюсь нову вчительку більше за ракети". 1 вересня у часи війни
Удар Росії по школі у Ромнах. Загинув директор, бібліотекар і ще двоє працівників
Чи безпечно йти до школи 1 вересня?

Ремонт триває

"Ціле літо нам обіцяли, що облаштують у школі укриття. Батьки піднімали це питання на сесіях сільрад, але гроші виділили лише нещодавно. Сховище не готове, чи підуть діти до школи, ми не знаємо, хоча вже кінець серпня. У школі нічого не пояснюють", – говорить ВВС Жанна Паршина.

Її син навчається у ліцеї в селі Щербані, що на Полтавщині. Область не є прифронтовою, і якби там було укриття, діти мали б вчитися. Але ремонт в укритті почали усього за кілька тижнів до 1 вересня.

Автор фото, ВВС

Підпис до фото,

Ремонт укриття у Щербанівському ліцеї. Фото за 30 серпня

Згідно з сайтом Щербанівської громади, кошти на укриття у школі виділили наприкінці серпня разом з грошима на ігрові майданчики і тротуари в селі.

"Скажіть, будь ласка, кому потрібен ігровий майданчик, якщо може прилетіти у школу, а там немає укриття? Стільки часу діти не могли нормально вчитися. І це на Полтавщині у відносно спокійному регіоні. Це марнотратство і нераціональне використання бюджетних коштів", – обурюється Лариса Бондарчук, колишня вчителька Щербанівського ліцею, яка пропрацювала там 27 років.

Щербанівський ліцей – це опорна школа, де навчаються діти з навколишніх сіл всієї громади. Через відсутність укриття весь минулий рік навчання було онлайн, крім початкових класів, які вчилися по черзі.

Автор фото, ВВС

Ні голова громади, ні депутати, ні директор школи не відповіли на запити, листи і дзвінки ВВС про ситуацію з фінансуванням укриття і про те, чому так пізно почали ремонт.

Гроші і час

Пізно гроші на укриття виділили не лише на місцях. Тільки наприкінці весни уряд затвердив розподіл 1,5 млрд грн субвенцій з державного місцевим бюджетам на облаштування укриттів.

"Звісно, потреба в укриттях є більшою, ніж може забезпечити бюджет країни, що воює і змушена першочергово витрачати кошти на оборону", – говорить ВВС Україна заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.

Ці гроші місцеві бюджети почали освоювати у липні, бо сам порядок використання ухвалили лише за два місяці до навчального року.

У міносвіти зазначають, що ремонти у багатьох школах ще тривають і точна кількість готових укриттів стане відома на початку осені.

Коли у міністерстві кажуть про кількість готових укриттів, хотілося б розуміти, про яку якість укриттів йдеться, говорить Ганна Новосад, ексміністерка освіти і співзасновниця благодійного фонду savED.

"У моєму розумінні укриття – це повністю облаштовані освітні простори, де можна не лише пересидіти тривогу і не задихнутися, а це місце, де можна продовжити навчання, де є навчальні матеріали, меблі. На жаль, часто бачимо, як в укриття зносять старі парти і старі стільці", – розповідає Новосад.

Вчителька з одного з центральних регіонів України розповіла ВВС, що хоча укриття у їхній школі вважається готовим, але довго бути там неможливо – не вистачає повітря, важко дихати, багато пилу.

У деяких регіонах тривоги можуть бути годинами, в укриттях мають бути умови, щоб діти і вчителі могли там перебувати тривалий час.

За правилами, укриття для навчальних закладів повинні мати два виходи, вентиляцію, електрику і каналізацію. Готовність сховищ перевіряє спеціальна комісія у складі ДСНС і місцевої влади.

Автор фото, МОН

Підпис до фото,

Укриття в одному з закладів освіти у Черкаській області

Більшість укриттів, які потребують ремонту, у поганому стані, хоча ситуація всюди різна, каже Новосад. За останні місяці вона об'їздила багато шкіл.

Десь потрібно на площі у 300 кв. метрів вивезти півтора метри землі, щоб зробити певну висоту приміщення, десь – копати запасні виходи, чи взагалі будувати все з нуля, а десь – просто постелити підлогу, розповідає Новосад про обсяг робіт в укриттях.

Вона була першим міністром освіти президента Володимира Зеленського, а до цього тривалий час працювала в МОН.

"Чому в Україні так довго вирішують питання з укриттями? Це мікс факторів. З одного боку багато речей у нашій країні запізно почали, з іншого – об'єкти справді дуже складні. І на це все не вистачає ресурсів. Бо це все дуже дорого", – каже Новосад.

Автор фото, savED

Підпис до фото,

Укриття у багатьох школах потребують ремонту. На фото – школа на Чернігівщині

Одне з укриттів, яке будує savED у Миколаєві у школі на тисячу дітей, буде коштувати 8 млн гривень. І це ще не найскладніший об'єкт.

"Якщо нам не вистачає бюджету, наприклад, на меблі, ми їх шукаємо. Компанії часто віддають свої офісні меблі. Нам меблі з-за кордону привозять. Це реальна історія, просто потрібно ці ресурси шукати", – говорить Новосад.

Пошук коштів і організація роботи укриттів багато в чому залежить від менеджерських здібностей директорів шкіл.

Укриття є, але далеко

Відсутність укриття у школі стала однією з причин, яка змусила виїхати за кордон киянку Вікторію. Її донька Марина навчається у 183-й гімназії на лівому березі.

Минулого року вся школа, крім перших класів, навчалася дистаційно. Це один з небагатьох закладів Києва, де взагалі немає підвалу. Укриття зробили у невеликій бойлерній лише для першачків. Вся школа на тисячу дітей у приміщення не вміщається.

Проте цього року навчання у 183-й школі частково буде очним, але не тому, що там побудували укриття. Приміщення знайшли по сусідству – під час тривоги діти бігтимуть до церкви. Хоча, і це укриття вмістить не всіх.

Автор фото, школа 183

Підпис до фото,

Укриття у церкві виглядає так

"Сховище у церкві – це підвал. Від прямого влучання воно не врятує. Бігти до нього 500 метрів. Це не територія школи, а сусідній квартал. Не уявляю, як ховатися у разі тих же "Кинджалів", які прилітають за лічені хвилини", – говорить Вікторія.

Автор фото, школа 183

Підпис до фото,

Укриття є, але у ньому поміщаються не всі

"Страхи батьків я розумію. Я роблю все, що можу. Поки знайшли такий вихід – укриття по сусідству, а коли побудують окреме приміщення, не знаю. Можливо, за рік", – каже ВВС Україна директорка школи Тетяна Мінько.

Батьки нарікають, що цим питанням адміністрації школи можна було б зайнятися і раніше, а не лише влітку 2023.

Директорка каже, що постійно подавала інформацію в управління освіти про потребу в окремому укритті. Розповідає про ініціативу одного з батьків самим викопати землю й встановити модульне бетонне укриття за 8 млн гривень. Школа має достатньо території для цього.

Скидатися на будівництво укриття батьки відмовилися. З міжнародними донорами школа не співпрацює.

На педраду до 1 вересням вчителі 183-ї школи зібралися у підвалі церкви. По дорозі зі школи директорка підганяла вчителів – добігати мають за 4 хвилини.

Якими мають бути укриття у школах

Міносвіти ще минулого року давало роз'яснення, якими мають бути укриття у школах.

Це можуть бути споруди подвійного призначення, наприклад, підвали і цокольні приміщення, укріплені перші поверхи у школах і дитсадках, пояснюють у ДСНС.

Такі укриття повинні бути не далі, ніж за 500 метрів від приміщення, де перебувають люди.

Там обов'язково повинно бути два виходи, електрика, вентиляція, каналізація, водопостачання чи запас води.

Серед вимог до укриттів також висота стелі – не менше 2 м, а також не менше метра площі на людину.

Через укриття не мають проходити водопровідні та каналізаційні магістралі, інші комунікації.

"Всі хочуть мати Бучу у портфоліо"

"Минулого року школи були як лакмусовий папірець для людей, які вирішували повертатися, чи ні", – говорив Анатолій Федорук, мер Бучі на серпневій конференції МОН. У Бучанській громаді не було жодної школи, яка не постраждала від вторгнення Росії.

Цього року, на відміну від попереднього, працюватимуть всі школи Бучанської ОТГ. Лише у кількох школах буде змішаний тип навчання. Майже всі школярі зараз повернулися до Бучі, каже мер.

Школи відновлювали в основному за рахунок донорів – це 50 млн з 86 млн гривень, які витратили на ремонти шкіл та укриттів.

"У силу певної специфіки багато хто у донорських організаціях прагнув, аби у їхньому портфоліо звучала Буча, якийсь освітній заклад", – зазначив Федорук.

Плутанина з допомогою

В Україні зараз працює багато міжнародних організацій, які допомагають освітнім закладам.

Програма розвитку ООН зараз ремонтує близько 50 шкіл у Житомирській, Миколаївській, Одеській і Рівненській областях. Завершитися ремонти мають через два місяці.

Є два проєкти на ремонти шкіл, які фінансують Німеччина і ЄС разом на суму приблизно 12 млн євро.

"Це доволі громіздкий процес: щоб почати ремонт, треба провести оцінку, експертизу, скласти кошторисну документацію, провести тендер. Це все займає час", – говорить Марія Гуцман, керівниця проєктів з відбудови у ПРООН в Україні.

До України надходять зараз великі обсяги благодійної допомоги. Але через велику кількість і донорів, і об'єктів часом виникає плутанина, коли паралельно кілька організацій проводять оцінку, готують документацію одного і того самого об'єкту.

Були випадки, коли дві-три міжнародні організації працювали одночасно над документацією про одну школу, а в інших школах не було донорів, розповідає Анна Юрченко, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.

Полегшити цей процес має запуск міністерством інфраструктури єдиного порталу – Dream, де буде вся інформація і про об'єкти, які потребують допомоги, і про організації, які можуть її надати.

На питання, як обирають школи, які ремонтувати, а які – ні, пані Юрченко каже, що не можна сказати, що якийсь регіон більш пріоритетний.

"Десь безпекова ситуація краща, там відновлюють більше. Дивляться, де є більше переселенців", – зазначає заступниця міністра.

Наприклад, ПРООН допомагає ремонтувати саме ті школи, де вже є укриття і вони відповідають вимогам безпеки. Вибір об'єктів погоджують з громадами, з урядом і з міжнародними благодійниками.

Також труднощі виникають, коли план ремонту вже є, а нові обстріли знову пошкоджують об'єкт і треба заново проводити оцінку, говорить Марія Гуцман з ПРООН. Так сталося нещодавно у Миколаївській області.

"Є регіони, де люди виживають. Де вони можуть потрапити під обстріли, коли йдуть за хлібом, чи до школи. Там не йде мова про якісну освіту. Це неможливо. Є регіони десь посередині – де важко і щось зруйноване. А є регіони, де був один приліт за 1,5 роки на всю область", – розповідав на освітянській конференції Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА.

Потребу в укриттях у школах у Миколаївській області він оцінює на 6,7 млрд гривень. Але навіть якби ці гроші були, Миколаївщина – це прифронтова область, тому навчання тут буде лише онлайн.

"Треба було займатися цим раніше"

Ситуація в Україні з укриттями різна, як і з безпекою. Хоча, прилетіти може всюди. Під час нещодавніх обстрілів постраждали школи у Романах на Сумщині і у Львові.

Автор фото, ДСНС

Підпис до фото,

Те, що залишилось від школи у Ромнах, в результаті нещодавнього обстрілу. Укриття вціліло.

У Харківській області, яку часто обстрілюють, у понад 600 школах буде лише дистанційка. Близько десяти класів розмістять на спеціально обладнаних станціях харківського метро.

У Чернівецькій, Закарпатській, Львівських областях більшість шкіл працюватимуть в очному форматі.

Десь швидко відновлюють школи, будують укриття, а десь на це йде більше року. У місті Тростянець, що на Сумщині, діти пішли у школу вже в травні 2022-го, хоча у березні місто ще було окуповане.

50% дітей у Тростянці навчається офлайн, бо школи мають укриття, розповідає міський голова Тростянця Юрій Бова.

Розташоване між Бучею і Бородянкою село Немішаєве теж було в окупації. Поки в одній школі, у ліцеї №2, діти вчилися, у ліцеї №1 вони майже весь рік були на дистанційці. Підвал у школі весь час затоплювало і як укриття він був непридатний.

"Багато батьків ходили до голови ОТГ, просили про укриття. Ціле літо ніхто нічого не робив. Ремонт ось почали лише зараз", – обурюється мешканка Немішаєвого, чий син вчиться у ліцеї.

Кошти отримали тільки влітку, готували документи, проводили тендер, і ось нещодавно до школи заїхала бригада – почали робити укриття, говорить Наталя Черненко, директорка ліцею.

На питання ВВС Україна, чому ремонтувати почали тільки зараз, директора відповідає ухильно: "Я не хочу образити свого попередника. Звісно, треба було цим займатися. Але ремонт триває, і я дуже рада, що після трьох років онлайну наші діти знову підуть до школи".

Поки будується велике укриття, діти під час тривог ховатимуться у коридорах, де вікна закрили мішками з піском.

Автор фото, Ірпінський ліцей №3

Підпис до фото,

Так Ірпінський ліцей №3 виглядав минулого року

Минулого року перед 1 вересням директор ліцею №3 Ірпеня, що під Києвом, Станіслав Федоров, з сумом розповідав ВВС про свою зруйновану школу – про дах, який згорів, про стіни, які мокли під снігом і дощем. Це велика школа в Ірпені, де навчалися майже дві тисячі дітей.

Федоров мріяв, щоб до ліцею колись знову повернулися діти.

Наприкінці серпня 2023 директор показує фото і відео з відновленої за гроші донорів школи. До 1 вересня все можуть не встигнути, але скоро тут знову будуть вчитися діти.