Закінчується літо, а з ним завершується і цикл Спасів. Останній вшановують 29 серпня, а називають його Третій, а ще Горіховий, Холодний, Хлібний чи Полотняний.
Від літа залежало, яким буде добробут людей до наступного хліборобського сезону. Хто не встиг впоратись вчасно, активно завершував збирати врожай, робились зимові припаси, заготовками заповнювались погріб, комори, клуні. На свято йшли до церкви, а потім могли братись до роботи в саду чи городі. Не можна було гаяти часу і кожний день був на вагу золота.
Які традиції були пов’язані з Третім Спасом, розповіла «ФАКТАМ» Лариса Полуянова, етнографиня, наукова співробітниця відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури й побуту України (Пирогів).
Заборон суворих на роботу не було, бо вважали: «Бог простить»
— Після Першої Пречистої (28 серпня) приходив Третій Спас, який називали в народі ще Горіховим, Хлібним, Полотняним, — розповідає Лариса Полуянова. — На ньому завершується літній цикл святкування. Як повелося з давнини, до свята господині пекли хліб з борошна нового врожаю, тому і назва — Хлібний. А Горіховий, бо в лісі вже починали збирати ліщину. Закріпилася іще одна назва — Післясвято (бо цей Спас не мав такого великого значення, як Другий), або Післяуспіння.
Зазвичай вже мінялася погода, помітно холодало, тому свято отримало ще назву Холодний. Свято завжди тримається однієї сталої дати — 29 серпня. У 2024 році відзначати його будемо за новим календарем. Дати змістяться на 13 днів: Медовий Спас перейде з 14 на 1 серпня, Яблучний — на 6, а Горіховий — на 16 серпня.
Що стосується церковного тлумачення, то у християнстві 29 серпня присвячується події перенесення з Едесси до Константинополя (944 рік) Нерукотворного образу Ісуса Христа. За легендою, коли Ісус умився і витер обличчя рушником, то там залишився Його образ. Ікона ця Нерукотворна, бо не була написана (звідси й ще назви свята — Нерукотворний Спас або Спас на полотні).
На Третій Спас у багатьох регіонах популярними були ярмарки, де пропонувались товари домашнього вжитку, різні вироби від ремісників, в тому числі вишивка, рядна, полотна з льону, конопель (звідси — Полотняний Спас). Вважалось, що Спас сприяє торгівлі.
Від того, як люди попрацювали влітку, залежало, як вони перезимують. Який врожай зберуть — таким і добробут буде на цілий рік. Тому і казали: «Третій Спас запитає у вас: чи жнивували, чи в холодку пролежали». По суті, свято Нерукотворний Спас (або Спас на полотні) підсумовувало літні зусилля.
На Горіховий Спас в церкві святили зі свіжого борошна хліб, горіхи, яблука, випічку, могли вже нести м’ясо, птицю, яйця тощо, оскільки піст закінчився. На стіл готували страви в тому числі з горіхами — салати, пироги, печиво.
На Горіховий спас випікали з нового борошна святковий хліб і носили його освячувати в церкву
Якщо побували в церкві, то вже зазвичай не бралися за важку роботу. Хоча за стародавніми традиціями, на Горіховий Спас можна було активно працювати в полі, саду, на городі, збирати фрукти, овочі, горіхи нового врожаю, робити борошно на хліб. Заборон суворих на роботу не було, бо вважали: «Бог простить».
На зірваних горіхах дівчата загадували бажання
Все, що заготовляли о цій порі, добре зберігалось і вважалось дуже поживним. Яблука могли й до Різдва дотягнути (ними дітлахів пригощали), а колядники взимку дякували за горішки, згадуючи Спас: «Спасибі рукам працьовитим, що вміли ростити, спасибі Пречистій силі, що в мішок натрусила, і тобі, Спас, що зберіг для нас».
На зірваних горіхах дівчата загадували бажання. Якщо попадався солодкий на смак горіх — до великого почуття, гіркий — до чоловічої зради, гнилий — до біди, а терпкий і незрілий плід — чекай важливої звістки. А в народі здавна знали: «Багато горіхів на Спас, через рік запасешся хліба про запас».
В народі запримітили: як на Спас багато горіхів, то через рік буде багато хліба
Пов'язані зі Спасами й інші народні приказки: «Прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Перша Пречиста — забере їх нечиста», «Прийшов Спас — бери рукавиці про запас», «Спас — усьому час», «Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло», «Третій Спас хліба припас», «Третій Спас на полотні, а хлібець на току», «Післяуспіння прийшло — сонце на осінь пішло».
— В цю пору помічали відліт птахів у теплі краї, — продовжує Лариса Полуянова. — В кінці літа якраз формувались пташині гурти й молодь готували до відльоту. Лелеки ставили пташенят на крило, проводячи щоденні репетиції перед далекою дорогою. Молодняк повинен був прийняти порядок організації ключа, який направлявся у теплі краї. Люди дуже шанували птахів. В давнину при прощанні з відлітаючими лелеками чоловіки навіть знімали капелюхи, вклонялися їм і бажали легкої дороги та швидкого повернення додому.
На основі багатолітніх спостережень зародилося багато прикмет, пов’язаних зі Спасом. Старі люди вірили, що на Горіховий Спас не ходять до лісу без оберега, щоб нечисть не причепилася і не завела в хащі. Помічено, якщо журавель покидав рідні місця до Третього Спасу, то на Покрову чекай приморозку, вже точно знали: осінь буде короткою, бо «Успіння пройшло, сонце на осінь пішло». Якщо вода у водоймах спокійна, то осінь теплою буде, а зима пройде без хуртовин. Якщо на Третій Спас хороша погода, то зима буде короткою, а весна — ранньою. Можна і зараз перевірити, чи діють стародавні прикмети у наш час, і зробити свої спостереження.
На Третій Спас дозволялось робити, але не можна лаятись — люди намагались не ображати один одного, не відмовляти в посильній допомозі, не забували про сиріт, немічних і нужденних, намагались пробачати образи.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про народні традиції та заборони на Другу Пречисту — свято радості й жіноцтва.
